Вручення листів через 77 років
Відбудеться вручення п’яти листів із музейної колекції «Непрочитані листи 1941-го». Їхня історія – це подорож через час і простір: через радянську Україну, Австрію та США впродовж 77 років.
Унікальна колекція, що налічує 1215 епістол, датованих червнем – липнем 1941 р., була вивезена нацистами з окупованого Кам’янця-Подільського до Відня. Науковці музею невтомно ведуть пошук адресатів. Цього разу він привів нас до США, де мешкає Зоя Польова – племінниця подружньої пари киян – Давида та Марії Польових, які у червні 1942 р. проходили військову службу в Кам’янці-Подільському та писали рідним у Київ. З’ясувалося, що Зоя Польова дбайливо береже пам’ять про всю родину та мріє отримати невручені листи. Коли влітку 2018 р. п’ять паперових копій були направлені їй в Америку, вони знову не потрапили до адресата… Їх зухвало викрали… Тоді жінка вирішила приїхати до Києва, аби особисто отримати родинні реліквії.
Листи подружжя Польових передають шокуючу атмосферу початку німецько-радянської війни. Третього липня 1941 р. Марія писала: «Коли війна закінчиться, тоді можете писати менше, а зараз дуже вас прошу писати частіше…». Давид хвилювався за матір: «Дуже й дуже хвилююся за Вас. Як у Вас життя? Що є від Ізі? Тітонько, Ви не турбуйтеся. Все обійдеться добре. Що чути у мами?». Вдалося з’ясувати, що подружжю Польових пощастило пережити війну, але завдані випробування та горе значно вкоротили їм віку.
Дослідження листування Польових наблизило нас до однієї з найбільших трагедій Києва часів нацистської окупації – знищення єврейської громади міста в Бабиному Яру. З’ясувалося, що більшість адресатів, кому писали Давид і Марія, та їхні родичі загинули в цьому урвищі смерті. Про це також ітиметься під час зустрічі в музеї з представниками родини.
