Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ публікують в Електронному архіві документи КҐБ про те, як радянські спецслужби перешкоджали вшануванню жертв Бабиного Яру
Документи розповідають про спроби комуністичного режиму приховати правду про злочини нацистів у Бабиному Яру. Спроби, які теж були злочином і врешті призвели до сотень смертей під час Куренівської катастрофи 1961.
«Пам’ять про Бабин Яр — це запобіжник від повторення практик обох тоталітарних режимів: нацистського та комуністичного», — переконаний голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
У 25 опублікованих документах є інформація про заходи радянської держбезпеки та МВС по боротьбі із сіонізмом та «єврейським екстремізмом» в 1966-1978 роках. До числа найбільших «провокаційних екстремістських акцій» належало вшанування євреїв, загиблих від рук нацистів під час Другої світової війни в Бабиному Яру в Києві.
«Щороку напередодні річниці нацистських розстрілів у Бабиному Яру 29 вересня чекісти відзначали в своїх документах наявність у так званих “єврейських екстремістів” наміри вшанувати жертв Бабиного Яру, а значить проявів”. КҐБ намагалося всіляко перешкодити будь-яким поминальним акціям, що використати річницю трагедії “з провокаційною метою” для “антигромадських не вписувалися в комуністичну ідеологію», — зазначає директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.
Інформаційне повідомлення КҐБ УРСР на адресу ЦК КПУ від 9 вересня 1969 р. про підготовку “єврейськими націоналістичними елементами” “сіоністьских акцій” в Бабиному Яру
У спеціальних повідомленнях на ім’я Першого секретаря ЦК КПУ Голова КҐБ доповідав про заплановані єврейські акції та заходи КҐБ щодо їх оперативного супроводження та, часто, зриву та затримання учасників.
Так, у 1966 р. каґебістам було відомо, що 19 вересня на мітингу в Бабиному Яру виступали відомі письменники Віктор Некрасов, Борис Антоненко-Давидович та Іван Дзюба. При чому, керівник спецслужби в УРСР Віталій Нікітченко оцінював реакцію єврейської молоді на заклики боротися проти антисемітизму та скріплювати співпрацю між українським і єврейським народами як «націоналістичну».
Витяг з інформаційного повідомлення КҐБ УРСР на адресу ЦК КПУ від 30 вересня 1966 р. з докладним звітом про масові заходи в Бабиному Яру і участь у них відомих українських письменників.
29 вересня 1974 року, загін радянських дружинників припинив спробу групи євреїв покласти до пам’ятного каменя в Бабиному Яру вінки, букети та синьо-білі стрічки з написами «Жертвам фашизму» та «Ми не забудемо. Євреї з Риги та Москви» й установити дві металеві зірки Давида. Усі предмети дружинники вилучили.
Спецповідомлення КҐБ УРСР на адресу ЦК КПУ від 15 вересня 1970 р. про сіоністські зірки, свічки та листівки, якими євреї вшановували жертв Бабиного Яру попереднього року.
Для «координації заходів по запобіганню можливих ворожих і антигромадських проявів з боку єврейських націоналістів і сіоністів» КҐБ спеціально створював оперативний штаб на чолі із заступником Голови КГБ та заступником міністра внутрішніх справ.
Спецповідомлення КҐБ УРСР на адресу ЦК КПУ від 8 вересня 1972 р. про наміри єврейської громади Києва вашнувати ізраїльських спортсменів – жертв теракту на Олімпіаді в Мюнхені і заходи КҐБ щодо зриву акції.
Спецслужби докладали чималих зусиль, аби виключити навіть найменші шанси для інформації про дійсний стан ушанування жертв Голокосту в УРСР просочитися за кордон: «З метою запобігання присутності іноземців у районі Бабиного Яру і збору ними тенденційної інформації через можливості “Інтуриста” було змінено час прибуття в Київ туристичної групи із США – членів “Асоціації адвокатів штату Колумбії” чисельністю 76 осіб, зранку 29 вересня достроково відправлено до Львова автопоїзд із австрійськими автотуристами, було взято під контроль низку інших іноземців», — йдеться в одному з документів.
Навіть написи на вінках на кшталт «Жертвам фашизму від народу Ізраїлю» та «Народ Ізраїлю живий» органи КҐБ у своїх документах розцінювали як «провокаційні».
Переглянути колекцію документів про боротьбу КҐБ із «єврейським екстремізмом» та сіонізмом у Бабиному Яру можна в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за посиланням.
Довідка: Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, націоналістів, душевнохворих, заручників, «саботажників», порушників зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.
