Бригада швидкого реагування Національної гвардії України
Сьогодні ми спільно з мешканцями Обухова провели в останню путь нашого воїна – старшого лейтенанта Олександра Марківа. Віддати останню шану загиблому нацгвардійцю зібралися не лише побратими та співслужбовці з нашої Бригади, але й пересічні мешканці міста. Автівку з тілом бійця, що прибула зі сходу, зустрічали ще вночі. На центральній площі Обухова, де відбулося прощання з Олександром, зібралося близько тисячі чоловік. Прощальне слово герою сказали командир та капелан частини, а також військовий комісар і представники місцевої влади.
Тіло бійця поховали на міському цвинтарі Обухова, поряд з іншими захисниками України. Рота почесного караулу Нацгвардії та побратими Олександра по військово-історичній реконструкції здійснили прощальний салют на честь полеглого воїна.
Друзі та знайомі пам’ятають Олесандра тихим та спокійним хлопцем, і в той же час – полум’яним патріотом України, який не міг миритися з несправедливістю. Він до кінця захищав український суверенітет, спершу в ході Революції Гідності, а потім у боях з російсько-терористичним агресором на сході. Сашко прийшов добровольцем до лав Збройних сил України, взявши участь у бойових діях у районі Гранітного, а згодом долучився і до лав НГУ, пройшовши відбір до Бригади швидкого реагування. Він був вірним другом і блискучим командиром для своїх підлеглих – рішучим, щирим та відкритим. Під час російського обстрілу позицій Бригади у зоні проведення ООС, рятуючи побратимів від ворожого вогню, Олександр здійснював коригування вогневих засобів Бригади й дістав смертельне поранення. Він загинув як воїн, захищаючи своїх ближніх та свою родину. Вдома у Олександра залишилася дружина і дев’ятирічний син.
