В Україні на цьому тижні була офіційно введена посада капелана, тобто військового священика. До кінця року капелани повинні з’явитися у всіх військових частинах ЗСУ.
У Сполучених Штатах ранг військового капелана прирівнюється до заступника командира полку або батальйону. Зброї в руки вони не беруть, знають: їх сила – це молитва і добре слово. Журналісти «Голосу Америки» Тетяна Харченко і Костянтин Голубчик тільки що повернулися з Північної Кароліни, де група українських капеланів зараз переймає досвід американських колег.
Форт-Брегг у штаті Північна Кароліна – одна з найбільших військових баз у світі. Тут американський капелан Рональд Бойд вчить десятьох українських військових священиків допомагати солдатам переживати кризи і військові травми. Цю тему Бойд знає добре. Під час війни в Іраку він побачив і почув від бійців стільки жахів, що врешті-решт і сам був змушений звернутися за допомогою до психолога.
«Насправді існує величезна потреба для солдатів всіх національностей, які переживають зараз військові травми, зрозуміти для себе: що на духовному рівні означає – відібрати чуже життя або бути частиною серйозного конфлікту. Всі вони потребують допомоги. Всі вони заслуговують на те, щоб на фронті поряд з ними була людина, яка сказала б: ти важливий мені, я тебе люблю», – каже капелан по роботі з міжнародним персоналом військової бази Форт-Брегг Рональд Д. Бойд.
Молитва і добре слово – найкраща зброя
Серед групи з десяти військових священиків, які приїхали в США на двотижневе навчання, є і ті, хто вирушив сюди прямо з передової. Багатьом з них не потрібно розповідати про військову підготовку або тактичну медицину. Олег Маринченко – старший диякон Помісної церкви євангельських християн – перш ніж прийти на службу до Бога, працював охоронцем. З початком бойових дій він відправився капеланом в Донецький аеропорт, де був в декількох ротаціях. Там він нарівні з іншими волонтерами розвантажував вантажівки з гуманітарною допомогою і чергував, а ось зброї в руки брати не став.
«Зброї до рук я не брав, і це моє було рішення. Я знаю, як користуватися зброєю. Я вважаю, що кожен повинен займатися своєю справою. Командир повинен командувати, стрілки – стріляти, а капелан повинен служити цим людям», – вважає капелан Олег Маринченко.
Про те, що їх краща зброя – молитва і добре слово, американські капелани знають точно. Однак в Україні це зрозуміли не відразу. Один з організаторів поїздки українських капеланів Ярослав Малько каже, що це вже третя група священиків, яка приїхала на тренування в Америку. У кожній є як мінімум один чиновник. Організатори сподіваються, що таким чином побачать, як працюють американські капелани, і просуватимуть зміни і в Україні.
«У цьому році це вже наш третій табір, і ми плануємо провести ще два. У серпні це буде Портленд, а в жовтні ми збираємося організувати капеланський табір у Флориді», – розповідає Ярослав Малько на порталі Global Christian Support.
