Як протидіяти антиукраїнській пропаганді Росії? Як державні свята та інші визначні дати впливають на формування почуття патріотизму в молоді, у військово-патріотичному вихованні?
Про це говорили експерти під час круглого столу «Відродження національної свідомості та формування патріотизму через оптимізацію системи державних, професійних свят та відзначення національних і пам’ятних дат в Україні», ініційованого Українським інститутом національної пам’яті та Центром національного відродження.
На думку Василя Костицького, Голови Національної експертної комісії з питань суспільної моралі, в України нема механізму ведення інформаційної війни та механізму контрпропаганди.
Немає в Україні чіткої концепції державних свят. Є два державні свята – День Незалежності і День Конституції. Релігійні свята можуть бути вихідними, але не загальнодержавними – є багато конфесій, у кожної є свої свята. А два свята – це замало. В Естонії на державному рівні відзначається 4 державні свята, в Латвії таких 5. У нас необхідно відзначати свята не лише періоду незалежності, але й інші, які формують нашу історичну пам’ять. Потрібно закріпити державними святами День захисника України (14 жовтня), День Соборності, День прапора. В країні існує правова колізія – не всі державні свята є законодавчо закріпленими. Чи достатньо указів президента, якщо їх може скасувати новий голова держави? Як показує приклад останніх років, коли Янукович відміняв укази попередника – ні», – вважає кандидат філософських наук Леонід Чупрій.
«Треба прийняти закон «Про історичну пам’ять» і закон «Про державні свята», який так і не прийняли. Не можна концентруватися лише на 20-у столітті. Історія державності на теренах України нараховує тисячі років. Маємо визначитися: чи ми є нащадками Радянської України і СРСР, чи нащадками Русі, Гетьманщини, УНР? Правильні пріоритети в цьому питанні дозволять відсікти і всі радянські свята, які перекочували в перелік українських свят. Потрібно міняти концепцію формування національної пам’яті», – висловив думку знаний дослідник козацтва, історик Тарас Чухліб.
В свою чергу заступник директора Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, нагадав, що українцям треба змінювати ставлення до свята 9 травня – не як до Дня Перемоги, а як Дня пам’яті і примирення.
Доктор історичних наук, представник Інституту українознавства Павло Гай-Нижник наголосив на важливості запровадження нового офіційного переліку визначних дат як елементу контрпропаганди в аспекті протистояння з Росією:
«Не вдаваймося в академічні дрібниці, треба робити громадську, загальнонаціональну роботу. Ми маємо діяти не лише в науковому, але і в пропагандивному полі. Державні свята мають засвідчити правонаступність української державності. Вирішальним є ідеологічно-політичний аспект, адже в тій Росії не пояснюють, для чого росіяни воюють за чужі їм території. Бо пропагандистська машина РФ каже – то наше. І росіяни не розбираються, чи це правда. Вони просто ідуть і воюють», – наголосив експерт.
Насамкінець директор Центру національного відродження Тарас Рондзістий запропонував делегувати зібрані пропозиції під час круглого столу на опрацювання Українському інституту національної пам’яті.
Сергій Багряний, УІС
