Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили до Дня Гідності та Свободи. Архівні документи, наукова література, тематичні виставки – у музеї зібрані різноманітні матеріали про історію національно-визвольної боротьби.
– Ініціатива створити такий музей народилася кілька років тому. У нас на Тернопільщині є різні визначні місця, пов’язані з національно-визвольною боротьбою українського народу. Коли почали відзначати історичні дати і події, дійшли до висновку, що треба заснувати структуру, яка би опікувалася цією історичною спадщиною. Тоді було створено комунальну установу обласної ради «Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини», – розповідає в.о. директора Музею НВБ Тернопільщини Євген Філь, який презентував шафу-бюро Степана Бандери та колекції книг про нього.
– Ця шафа була привезена з Мюнхена до Києва у 2001 р. Я попросив, щоб її передали нам до Тернополя. Відтак відвідувачі нашого музею можуть побачити її і ознайомитися з літературою про Степана Бандеру.
Під час урочистого відкриття музею відбулося спецпогашення поштових конвертів і марок із зображенням емблеми «Музей НВБ Тернопільщини» та його філіалів.
Спеціально для музею до Тернополя привезли книгозбірню ОУН з Лондона. Три з половиною тонни книг передала Українська Інформаційна Служба. Особливо цінним науковці музею вважають також архів Тернопільського окружного Проводу ОУН.
– Кожен документ, який створений Організацією Українських Націоналістів і дійшов до нашого часу, це вже є велике надбання. Це наша історична пам’ять. Члени ОУН клали життя, щоби донести інформацію до наступних поколінь. Відповідно дані документи унікальні – це листівки, пропагандистські праці, вишкільні, господарчі інструкції. Ці документи показують діяльність підпілля в одному регіоні, йдеться про Тернопільську округу ОУН. Ці матеріали дуже цінні, в них є списки полеглих, що дає сучасним історикам можливість розшифровувати псевдоніми і з’ясувати подальшу долю командного складу чи рядових членів підпілля, – зазначає заступник директора музею з наукової роботи, кандидат історичних наук Сергій Волянюк.
Документи потребують ретельного вивчення. Науковці тільки почали ознайомлюватися з ними. Частина матеріалів потребує реставрації. Після відновлення у музеї планують відсканувати документи і розмістити на сайті, щоб вони були доступні для всіх, хто цікавиться цією історичною епохою.
Тамта ҐУҐУШВІЛІ, «День»
