В Україні з початку року сталося 88 випадків переслідування активістів та правозахисників. Найчастіше активістів переслідували у Києві (37 випадків) та на Одещині (10 випадків).
Такі дані за дев’ять місяців 2021 року (січень-вересень) наводять дослідники Центру прав людини ZMINA. Вони констатують, що випадків тиску на активістів стало більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли було зафіксовано 77 інцидентів.
Також регіонами-лідерами стали Київська, Харківська та Луганська області: там зафіксовано по 7 випадків тиску.
Дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова повідомила, що найчастіше активісти зазнають тиску через знищення чи пошкодження їхнього майна (22 інциденти), погрози (20), а також фізичні напади на них (16).
“Активісти, які захищають права ЛГБТІК, протидіють корупції або незаконному будівництву, стикаються з переслідуваннями найчастіше”, – додала вона.
Один із найжорстокіших випадків стався влітку у Дніпрі, коли на активістку Наталію Ешонкулову напали у під’їзді її будинку. Активістку вдарили по голові, через що вона втратила свідомість. За її словами, в одного з нападників був ніж. Наталії пошкодили кілька зубів і зламали ніс, вона мала струс мозку, а також синці й садна на обличчі.
Ешонкулова пов’язує напад зі своєю громадською діяльністю: вона протидіє рейдерському захопленню бізнесу і майна у складі ініціативної групи. “Мій чоловік постраждав від рейдерського захоплення, і я зрозуміла, що боротися поодинці не виходить, адже суди, поліція та прокуратура надто корумповані. Тому ми об’єдналися з рештою людей, які так само, як і ми, постраждали від бандитських угруповань у Дніпрі. Бандитам не сподобалася така консолідація, тому вони вирішили таким чином “закрити рота” організатору”, – розповіла Ешонкулова.
Поліція Дніпропетровської області кваліфікувала напад на активістку як замах на вбивство, а згодом затримала двох чоловіків за підозрою у причетності до нападу, яких впізнала постраждала. Досудове розслідування триває, деталі слідства активістці не розголошують. Вона переконана: це робиться навмисне, щоб замовники не були притягнуті до відповідальності.
Активіст із Києва Олександр Візерський також зазнав фізичного нападу. У серпні цього року Візерський разом з іншими активістами проводили безстроковий мітинг проти знесення садиби Барбана. Тоді ж група невідомих у темних куртках з каптурами і медичних масках на обличчі напала на активістів.
За словами Візерського, вони почали розкидати лавки, на яких сиділи мітингувальники, і намагатися їх розштовхати. Активісту порвали одяг та завдали кілька ударів по обличчю, шиї і тулубу, коли той намагався не дати забрати телефон іншого активіста, який намагався викликати на місце поліцію.
Протестувальники написали в поліцію заяви, але кримінальне провадження так і не було відкрито.
“Коли ти бачиш, як в Києві забудовники знищують, стирають цілі вулиці і будують на їхньому місці “мурашники”, то розумієш – якщо нічого не робити, не протистояти цьому, то Київ може втратити своє історичне обличчя”, – коментує Візерській. І додає, що поліція в більшості випадків нічого не робить, а реагує лише тоді, коли трапляється інформаційний резонанс.
