У п’ятницю, 19 січня, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про державну мову» (реєстр.№ 5670), напрацьований робочою групою під керівництвом професора Володимира Василенка при Міністерстві культури. До робочої групи входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики. Співавторами законопроекту виступили понад 30 народних депутатів з різних фракцій.
Широкі кола громадськості вже виступили на підтримку законопроекту, звернувшись до народних депутатів, керівництва Верховної Ради, профільного комітету з питань культури і духовності, кожної депутатської фракції та групи із закликом підтримати законопроект «Про державну мову» №5670. Під оприлюдненою заявою на підтримку законопроекту поставили підписи понад 60 громадських об’єднань (https://goo.gl/CSDA8Y). З метою сприяння прийняттю закону, автори заяви анонсували створення коаліції громадських об’єднань «Україні – закон про державну мову», до якої запрошують долучатися як організації, так і окремих небайдужих осіб, які прагнуть системних законодавчих змін у питанні повноцінного розвитку української мови. Автори законопроекту від громадськості також закликають підписувати петицію на підтримку законопроекту на сайті ВРУ: https://itd.rada.gov.ua/services/Petition/Index/2061
Законопроект «Про державну мову» № 5670 розроблений з урахуванням європейського досвіду врегулювання мовної політики (зокрема, таких держав як Латвія, Литва, Польща, Франція), згідно з яким питання державної мови та мов національних меншин регулюється двома окремими законами. Основні тези законопроекту:
1. Регулює тільки вживання державної (української) мови. Законопроект не стосується мов національних меншин (в лютому буде зареєстровано інший законопроект – “Про права осіб, що належать до національних меншин”, в якому, зокрема, буде й про мовні права)\
2. Не стосується приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
3. Передбачає обов’язок володіти державною мовою для обіймання державних посад, для педагогів, медичних працівників.
4. Регламентує порядок застосування державної мови в державних органах та в публічних сферах суспільного життя (реклама, ЗМІ, освіта, науки, культурні заходи, інформація про товари, обслуговування, охорона здоров’я, транспорт тощо)
5. Передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:
-
Національна комісія зі стандартів державної мови
-
Центр української мови
-
Термінологічний центр української мови
-
Уповноважений із захисту державної мови
6. Скасовує чинний закон “Про засади державної мовної політики” (“Ківалова-Колесніченка”) і вносить зміни до 51 законодавчого акту, зокрема:
-
вводить адміністративну відповідальність за порушення вимог закону;
-
вводить кримінальну відповідальність — але тільки за публічне приниження чи зневажання державної мови (нарівні із наругою над державними символами).
