Боєць 5-то окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Валерій Пузік не лише сім місяців захищав незалежність нашої держави на передовій у зоні АТО, але й у перервах між боями малював картини. Цей молодий дизайнер, живописець, кіноаматор художню освіту отримав у Хмельницькому. Першою його художньою роботою на війні стала карикатура на бойового товариша – добровольця, що приїхав захищати Україну з-за кордону. Для роботи Валерій використовував маркери для мішеней, фарбу для підлоги, лак, а пізніше – отриманими в дарунок олівцями та акрилом. Нерідко малював на кришках від ящиків для патронів, а свої роботи здебільшого дарував бойовим побратимам, а деякі пересилав у рідну Одесу.
Саме там 15 жовтня у приміщенні MoreMusicClub і відкрилася його перша персональна виставка «Відлуння», де представлено 28 робіт. Хоч це фактично є документально-художнім відлунням війни, Валерій не додав до назви експозиції ненависного слова «війна». Особливістю його робіт є те, що зроблені вони у період найзапекліших боїв під Авдіївкою, учасником яких був і сам автор. Валерій відображав все навкруги, він малював портрети, пейзажі та емоційно наповнені абстракції.
«Зараз до мене прийшло певне осмислення, – розповідає митець. – Раніше я створював картини, якими можна було лише прикрашати стіни. Зараз свої роботи я намагаюсь наповнити певним сенсом. Все, що я хочу відобразити, я намагаюсь передати за допомогою кольору та динаміки. В період Майдану я створював роботи, схожі на плакати. Саме тоді до мене прийшло усвідомлення, що в такі періоди треба все фіксувати: за допомогою фото, відео чи будь-чого іншого. Я знайшов своє відображення дійсності у малюнках».
Дати жанрове визначення картинам нелегко. Тут можна бачити і жіночі образи, і портрети братів по зброї, і замальовки об’єктів, що оточують бійців на фронті. Реалістичні картини змінюються складними образами – сприймання війни автором.
«Виставка вразила певним новим аспектом реальності, – каже викладач Світлана Бондар. – Картини Валерія дивують передусім своєю правдивістю. Своєю творчістю він вкотре руйнує доречність висловлювання про те, що «коли лунають гармати, музи мовчать». Думаю, що він там (на передовій) просто рятувався цим. І хоча на цих картинах немає жахіття, від них віє природнім страхом, який виникає від усвідомлення того, що не знаєш, а чи є життя далі, а якщо і є, то яке воно?»
Відвідувачі виставки мають можливість переглянути також робочі матеріали документального фільму «Шахта», режисурою та монтажем якого також займається Валерій Пузік. Дія розгортається на околицях Авдіївки, а увагу сконцентровано на шахті «Бутовка», яку бійці прикривали у червні-липні. Відео зняте за допомогою двох фотоапаратів Валерієм і двома бійцями його батальйону. За його словами, матеріалу відзнято багато, зараз він працює над монтажем. Фільм стане ще однією можливістю показати війну зсередини. Сама ж виставка триватиме до кінця жовтня.
Сергій Горицвіт
На світлинах: Валерій Пузік, картини художника.
