Економічний націоналізм – держава виступає захисником приватної ініціативи

Screenshot_4 (3)

В Центрі Національного Відродження відбулася зустріч з відомим економістом, директором «Агентства розвитку Дніпра» Володимиром Панченком та презентація його нової книги «Держава біля керма: Теорія і практика українського економічного націоналізму (ХХ – початок ХХІ ст.)».
В своїй праці науковець на підставі документів та публікацій дослідив еволюцію економічного націоналізму в теоретичному та практичному доробку українського націоналістичного руху, довів його актуальність сьогодні та запропонував методи застосування напрацювань українських націоналістів у сучасній Україні.
«Розглянемо три форми управління економікою: це – бюрократичний капіталізм, він притаманний Російській Федерації і нам категорично не підходить; далі – неолібералізм або ультра лібералізм, який панує в ряді розвинутих країн Заходу, він характеризується не контрольованістю великого капіталу, він так само не відповідає нашим національним інтересам, і, власне, економічний націоналізм», – зазначив Володимир Панченко під час дискусії з аудиторією, представленою не лише студентством і громадськими діячами, але й депутатами, яких цікавила спадщина теоретиків українського економічного націоналізму.
В царині впровадження ідей економічного націоналізму Панченко відвів важливу роль державно-приватному партнерству:
«Державно-приватне партнерство – це коли інвестор вкладає кошти в ту чи іншу галузь разом з українською державою в рівних долях. Держава є захисником інтересів народу, принаймні іншої інституції для цього у нас поки просто немає. Не повинно бути необмеженого і безконтрольного ринку. На жаль, багато хто з сучасного націоналістичного середовища з діаспори підтримував ідеї неолібералізму. Так відбулося, бо перед очима у цих людей був приклад розвинутих країн Заходу. Натомість в Україні зараз все інакше, тож за основу краще брати модель, запропоновану націоналістами в 30-40-і рр. Ми ще не досягли того рівня розвитку, який притаманний країнам Європи і Північної Америки. Безконтрольність приватного капіталу призводить до дикої приватизації, сумнівної «ваучеризації», олігархізації», – зауважив науковець.
Володимир Панченко також наголосив, що націоналісти були проти монополізації економіки та рекомендували обмежити кількість земельних наділів в одних руках – від 2 до 20 га. Це дало б змогу унеможливити концентрацію української землі в руках декількох осіб чи «сімей».
«Пріоритетне право на використання землі має той, хто її обробляє. Ці ідеї української націоналістичної економічної думки варто брати до уваги при запуску земельної реформи», – підкреслив економіст.
Сергій Багряний, УІС

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа