У виставці “Великий терор: місця пам’яті”, що складається із 17 банерів, розповідається про механізми “Великого терору”, легітимізацію вбивств, та географію поховань репресованих українців.
У 1937-1938 роках комуністичний режим перетворив Україну фактично на “фабрику смерті”. В історії цей час називають “Великим терором”. За неповних два роки в Україні було репресовано, було засуджено майже 200 тисяч осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Відкриття виставки “Великий терор: місця пам’яті”
15 травня о 12:00
Київ, вул. Грушевського, 5
Кулуари Верховної Ради України
В усіх регіонах тодішньої УРСР були створені таємні ділянки на яких захоронювали жертв тоталітарного режиму. Окрім таємної спецділянки НКВД у Биківнянському лісі, місцями масових поховань жертв політичних репресій 1937-1938 років стали Поділля, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Донбас, Дніпропетровщина, Миколаївщина, Одещина, Крим. Найяскравіших представників вивозили у концтабори на Соловках (Карелія, Російська федерація). У 1940-1941 роках комуністичний терор розгорнувся на території Західної України.
Спікери:
Микола Княжицький, народний депутат України.
Володимир В’ятрович, історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Богдан Біляшівський, історик, генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”.
Анатолій Хромов, історик, заступник директора архіву СБУ.
Із виставки можна дізнатися про наявні місця пам’яті (місця розстрілів і місця поховання жертв масових політичних репресій), про злочини комуністичного тоталітарного режиму.
“Зберігаючи пам’ять про страшні сторінки історії, ми нагадуємо людству, що це не повинно повторитися. Для тоталітарного режиму людське життя не мало цінності. Зараз саме час нагадати про те, як важливо зберігати ідеали гідності, свободи й справедливості, і те, що життя кожної людини цінне”, – зазначають автори виставки.
Виставка сприятиме глибшому розумінню історичних процесів в Україні XX століття.
Довідково
Антигуманний характер більшовицька влада продемонструвала фактично із самого початку свого існування, а масове винищення громадян через їхні політичні погляди стало складовою масштабної політики упокорення України. Більшовики, захопивши владу на території тодішньої Російської імперії, прагнули утвердитися й в Україні.
Але утриматися в Україні комуністичний режим міг лише проводячи послідовну репресивну політику. Проголошена політика ліквідації «куркульства як класу» (1929), перші масові арешти інтелігенції 1929-1934 років, Голодомор 1932-1933 років, введення до Кримінального кодексу УРСР поняття «контрреволюції» (1934), «Великий терор» 1937-1938 років – усе це свідчить про наполегливе обмеження культурних, національних і соціальних прав і знищення української самостійності.
Наймасовішого характеру знищення людей набуло у 1937-1938 роках, які називають «Великим терором».
Організатори:
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Український інститут національної пам’яті
Редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
