28 квітня минає 150 років з дня народження Георгія Феодосійовича Вороного, доктора математики, професора Варшавського університету, члена-кореспондента Санкт-Петербурзької академії наук. Народився в містечку Журавка тодішньої Полтавської губернії (1868), закінчив Санкт‑Петербурзький університет (1889). Наукові праці належать до теорії чисел і математичного аналізу. Один з основоположників нового розділу математики — геометрії чисел. Названі на його честь математичні обʼєкти — діаграми Вороного — широко використовують у сучасній науці й техніці: у компʼютерній графіці, геометричному моделюванні, конструюванні роботів, розпізнаванні образів, створенні штучного інтелекту, побудові географічних інформаційних систем тощо.
Україна у 2018 році урочисто відзначає на державному рівні 150 років з дня народження Георгія Вороного (згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення памʼятних дат і ювілеїв у 2018 році» від 08.02.2018 № 2287-VIII).
Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Інститут математики Національної академії наук України і Київське математичне товариство запрошують ушанувати видатного українського математика Георгія Вороного (1868–1908). Освітні та меморіальні заходи на честь його 150-річчя відбуватимуться 23–27 квітня 2018 року в Києві, а також у с. Журавка Чернігівської області.
-
План заходів
Понеділок, 23 квітня, 14:00–16:00
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Київ, вул. Пирогова, 9, ауд. 448
Перегляд фільму «Георгій Вороний — математик український і польський» (виробництво Чернігівської ОДТРК, 2013 рік, 20 хв). Після фільму заплановано короткі виступи науковців, а також відкриту дискусію.
Середа, 25 квітня, 14:00–15:00
Інститут математики НАН України
Київ, вул. Терещенківська, 3, к. 305 (конференц-зал)
Доповідь доктора фізико-математичних наук Миколи Працьовитого «Геометричні мозаїки великого українця. До 150-річчя від дня народження професора Георгія Вороного» на Загальних зборах Відділення математики НАН України
Пʼятниця, 27 квітня
с. Журавка Варвинського р-ну Чернігівської обл.
Поїздка з Києва до Журавки, де народився і похований Георгій Вороний
Також під час заходів 23 і 25 квітня працюватиме книжкова виставка, на якій будуть представлені наукові видання з тематики досліджень Георгія Вороного.
Вхід на всі заходи вільний за умови попередньої реєстрації на сайті:
https://goo.gl/forms/4bqeiZB85RYbcEMs2
Кількість місць обмежена.
Георгій Феодосійович Вороний (28.04.1868–20.11.1908) є одним з найбільш відомих вчених-математиків, яких дала світовій науці українська земля. Ще за життя його наукові здобутки справляли на сучасників враження геніальних спалахів думки, він був визнаний фахівцями одним з найяскравіших талантів у галузі теорії чисел на межі ХІХ-ХХ століть. Та найбільше значення його науковий доробок має саме в наш час у зв’язку з розвитком комп’ютеризації та інших сучасних напрямків науки.
Коротка біографія вченого
Георгій Вороний народився в селі Журавка Полтавської губернії колишньої Російської Імперії (нині це — Варвинський район Чернігівської області), закінчив Прилуцьку чоловічу гімназію (1885), Санкт-Петербурзький університет (1889), учень Андрія Маркова. Був залишений при університеті для підготовки магістерської дисертації. Після захисту дисертації (1894) був призначений професором Варшавського університету. Захистив докторську дисертацію (1897), в якій узагальнив на кубічну область алгоритм неперервних дробів , — рішення цієї проблеми шукали протягом XIX ст. кращі математики всієї Європи. Ця його робота була удостоєна премії імені Буняковського. З осені 1898 р. Вороний також обіймав посаду декана механічного факультету Варшавського політехнічного інституту. У Варшаві у Вороного навчався Вацлав Серпінський, якого заслужено вважають батьком польської школи математиків (див. статтю про В.Серпінського у Вікіпедії). У 1907 році Вороний був обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук. Під час революційних подій 1905-1907 рр. Варшавський університет і Варшавський політехнічний інститут було закрито, Вороний прагнув отримати посаду професора математики Київського університету, але його було призначено деканом механічного факультету заснованого в той час у Новочеркаську Донського політехнічного інституту.
Протягом усього життя Георгій Вороний зберігав зв’язки з Журавкою, щороку приїздив туди під час літніх канікул, там обмірковував свої наукові праці. Вороний страждав від хвороби жовчного міхура, восени 1908 його хвороба перейшла в гостру форму і Георгій Вороний помер 7 (20) листопада 1908 р. Згідно з останньою волею вченого він був похований у Журавці. Його забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років ХХ ст. склеп був знищений і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.
Сім’я Вороних, основним принципом виховання в якій, за твердженням доньки вченого – Марії Василенко, було: не дбати про себе, про багатство, навіть не про славу, а лише про славу України, – дала нашому народу ряд непересічних особистостей. Досить згадати батька вченого – Феодосія Вороного (1837-1910), філолога за фахом, професора Ніжинської та директора Прилуцької гімназій. Будучи студентом Київського університету, Феодосій Вороний виступив з ідеєю створення безплатних недільних шкіл для робітничої молоді, став одним із організаторів та найбільш активних діячів в роботі першої в Києві (а також і в Росії) чоловічої недільної школи. Цей факт, зокрема, відзначала Олена Пчілка в своєму нарисі про події в Києві 60-х рр. ХVIII cт. Під час навчання в університеті Феодосій написав працю, в якій висловив своє ставлення до навчання, зокрема, вважав важливим і невідкладним завданням поширення серед народу історичних знань та ознайомлення з суспільними науками. На його думку, «неможливі успіхи політичного та суспільного життя без просвіти народу моральними науками». Згадки про нього як члена української Громади, що виникла у 60-х роках в Київському університеті Св. Володимира і далі була підтримана в інших містах, є у працях М.Драгоманова, І.Нечуй-Левицького, П.Г.Житецького.
Разом із синами (їх у нього було троє) Феодосій перетворив Журавку у певний осередок культури, побудував школу, відкрив народну бібліотеку.
Один із синів Георгія Вороного – Юрій Вороний (1895-1961) , – став вченим-хірургом, він першим у світі (у 1933 році в Харкові) зробив пересадку нирки людині. На жаль, політична ситуація в країні не дозволила вченому продовжити свої дослідження. Юрій був учасником битви під Крутами у складі Помічного студентського куріня Січових Стрільців ( див. Список учасників бою під Крутами у Вікіпедії), а його дружина – Віра Нечаївська у 1917 році була членом Української Центральної Ради від жіночої спілки (цей факт також має документальне підтвердження).
Родина Г.Вороного належала до свідомої української інтелігенції і багатьом з них в 30-і роки довелося поплатитися своєю свободою та навіть життям.
Рукописи Г.Вороного, кілька зошитів його математичного щоденника передані родичами вченого до Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В.Вернадського, де вони тепер зберігаються. У 1952-1953 роках Інститут математики АН України видав повне зібрання наукових праць Георгія Вороного (у трьох томах) з детальними коментарями провідних вчених того часу (Б.Н. Делоне, Б.А.Венков, Ю.В.Лінник, Й.Б.Погребиський, Й.З.Штокало).
Праці Георгія Вороного відрізняються своєю глибиною і довершеністю викладу. Вороний залишив після себе 12 основних праць, головним чином в області теорії чисел, проте майже кожна з них послужила поштовхом для подальшого розвитку нового напрямку досліджень.
У Вороного всього шість великих і шість малих праць. Кожна з великих праць – або капітальна в даному обсягу, або відкриває велику ділянку досліджень; навіть кожна мала праця Вороного надзвичайно оригінальна і часом по-новому спрямовує дослідження…Глибина і важливість його обширних досліджень залишили глибокий слід у сучасній теорії чисел. Поряд із Мінковським Вороний є творцем геометрії чисел. Роботу Вороного 1903 року про число точок під гіперболою треба вважати віхою, з якої починається сучасна аналітична теорія чисел, – так писав (1947 р.) про науковий спадок Вороного Борис Делоне, один із найбільш талановитих послідовників Вороного. Але Делоне не міг передбачити, наскільки значними виявляться теоретичні результати Вороного для розвитку сучасної науки.
“Термін «діаграма Вороного» ввели в теоретичну комп’ютерну науку в середині 1970-х років. З того часу цей об’єкт став настільки широко поширеним в дослідженнях, пов’язаних з геометричними алгоритмами, що деякі фахівці датують народження обчислювальної геометрії саме цією подією. Значний відсоток сучасних розробок в обчислювальній геометричній літературі, прямо або побічно пов’язаний з діаграми Вороного, або з пов’язаними з ними структурами” (F.Aurenhammer , Tech Univ., Graz, Austria).
Діаграми Вороного використовуються в самих різних дослідженнях — від молекулярної біології до космосу, у комп’ютерній графіці, у проблемах, пов’язаних з розпізнаванням образів та штучного інтелекту, в екології, в радіаційній фізиці, космології, хімічній технології, фізичній хімії та ін. науках, а також в моделюванні рельєфу, в аналізі руху і плануванні, у виявленні зіткнень, навігації та обходу перешкод, в аналізі мережі, тощо — у всіх цих і багатьох інших областях використання діаграм Вороного дає можливість проводити математичні розрахунки.
В останні десятиліття дослідження діаграм Вороного і їх узагальнення проводяться практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, в країнах Південної Америки, Японії, Китаї, Австралії, Новій Зеландії.
У Сеулі (Корея) існує Дослідницький центр з діаграм Вороного. З ініціативи цього Центру з 2004 року в різних країнах світу протягом 10 років проводилися щорічні міжнародні симпозіуми, присвячені узагальненням діаграм Вороного та їх використанню (ISVD).
У Києві, починаючи з 1993 року, відбулося п’ять міжнародних конференцій (раз на п’ять років) під загальною назвою «International Conference on Analytic Numder Theory and Spatial Tessellations», в яких взяли участь як математики з багатьох країн світу, так і фахівці самих різних галузей знань, які в своїх дослідженнях вживають діаграми Вороного. Тематика конференцій не обмежувалася діаграмами Вороного, вона стосувалася майже всіх праць Вороного. Значна кількість посилань на ці конференції (див. у Google цитування «International Conference on Analytic Numder Theory and Spatial Tessellations” – 15 сторінок посилань, за незначним виключенням) свідчить про успіх цих конференцій.
