На початку засідання сторони заявили клопотання. Адвокат держави Україна Ніколо Бертолліні надав суду завірені переклади деяких документів, адвокат Віталія попросив переклади свідчень двох французьких журналістів та відповіді суду щодо огляду місця трагедії та проведення слідчого експерименту. Адвокат сім’ї Роккеллі надала суду зразки документів з офіційних українських джерел, в яких прізвище “Аллєров” пишеться з однією літерою Л.
Після нарадчої кімнати суддя відхилила прохання про слідчий експеримент та огляд місця трагедії, вважаючи, що зібраних доказів є достатньо.
Суд визначив календар наступних засідань: 14 червня – виступи цивільних позивачів, 21 червня і 5 липня – заключні слова сторін захисту і 12 липня – проголошення вироку.
Суддя оголосила про закриття інструтторії та запросила прокурора Дзанончеллі до заключного слова.
Прокурор згадав, що сьогодні 5 річниця загибелі Андреа Роккеллі.
Розпочавши свій виступ прокурор сказав, що не буде говорити про лист-фальшивку, тюремні свідчення, окрім двох, політичні аспекти, подвійне громадянство. Він також зазначив, що є очевидним, що місце трагедії було місцем війни (військових дій), що Віталій не мав мінометів, що він не є єдиним винуватцем. Він також наголосив, що метою родини Роккеллі не є засудити Марківа, а дізнатися, що насправді відбулося цього дня біля переїзду. “Я буду задоволений навіть з виправдального вироку, якщо проясняться факти”, – зазначив Дзанончеллі.
Далі прокурор озвучив 14 пунктів структури обвинувачення.
1. Зацитувавши слова посла Італії Романо він зазначив, що там була війна.
2. Що робив Роккеллі? Документував події Майдану, зокрема насилля поліції проти маніфестантів. “До речі, генерал, який свідчив минулого разу, якраз командував міліцією”,- зіронізував він. Потім Андреа з цією ж метою поїхав у Слов’янськ.
3. Що відбувалося у Словянську? Прокурор навів свідчення журналістів Вольпі і Каруба про те, що представники ЗМІ попадали під обстріли.
4. Необережність. Посилаючись на слова свідка Каруба, він зазначив, що Андреа і Андрей були досвідченими і робили свою роботу.
5. В цей день таксисти їздили в звичайному режимі, на фабриці кераміки, за словами власника була база сепаратистів, а поїзд був розмежувальною лінією вогню.
6. Що сталося в рові посадки, де загинув журналіст? Прокурор розповів свідчення Рогелона, французького журналіста, який врятувався.
7. Причина смерті. Навів свідчення експерта Балардіні, що смерть настала від осколків гранати чи міномету. Він показав відео розповіді сепаратистів на Раша Тудей, де вони демонструють хвіст мінометного снаряду, нібито знайденого біля тіл. РТ він назвав міжнародним каналом типу СNN, цитуючи слова посла Романо.
Він також відкинув свідчення експерта захисту по зброї, що це могла бути ручна граната і її могли кинути сепаратисти. “Граната не свистить”.
8. Про смерть журналістів всі знали, оскільки згідно свідчень посла про це повідомили всі ЗМІ.
9. Хто стріляв з міномету?
Базуючись на свідченнях Рогелона прокурор зазначив, що на його думку, стріляли з українського боку. (Напрямок пострілів, безпечна дистанція для мінометів, сепаратисти помагали втікати, свідчення мера Слов’янська …).
10. Балістика. Прокурор настоював, що попри недостатню відстань для прицільної стрільби кулі з АК- 74 долітали в цю зону (відстань 1700 метрів).
11. Що було на Карачуні. 40 нацгварійців 2 роти Гута (1 і 2 взвод Матківського і Віндюка) І близько 100 солдатів 95 бригади Забродського. Далі йшлося про графік чергувань, розміщення позицій, будинки і фото солдатів. Щоб підтвердити керівну роль Віталія прокурор навів приклад наявності рації у Віталія на всіх фото.
12. Позиції. Змішане перебування солдатів ЗСУ і НГУ. Карти і малюнки свідків.
13. Мої хлопці. Навів свідчення журналістів про слова Віталія “Мої хлопці” отже, він командував.
14. Розкритикував українське слідство. Огляд місцевості 20 хвилин, свідки – пенсіонери і безробітні, не допитані особи, які могли знати факти: працівники фабрики, військові…. Погана експертиза осколків, що вони не рівні, жовтого кольору, не взаємодіють з магнітом. Самих осколків нема. Прокурор зацитував також доповідну теперішнього посла Італії, який розповідаючи про зустріч з міністром Аваковим, цитував слова останнього, що на Карачуні “не було мінометів, бо вони занадто важкі для гелікоптерів”.
Декілька разів під час промови прокурор визнавав слабкі місця лінії обвинувачення і допускав виправдальний вирок. В деяких речах він настоював на своїй правоті.
Прокурор звинувачує Віталія в тому, що він знаючи про перебування журналістів, повідомив про це керівництво, а ті – ЗСУ, які відкрили вогонь з мінометів. Тобто, на його думку, Віталій є співучасником злочину.
На завершення він просив суд призначити Віталію покарання у вигляді ув’язнення терміном на 17 років. Він також подав формальний запит на дозвіл для відкриття провадження проти Богдана Матківського (командира Віталія).
Наступне засідання – цивільні позивачі, а потім буде слово захисту. Сподіваюся, що заслухавши всіх суд прийме справедливе рішення.
Сьогодні зал суду був переповнений. Були присутні чисельні ЗМІ.
Напишу мою суб’єктивну думку. Продовжую вважати звинувачення абсурдними, оскільки я не почув сьогодні жодного доказу провини Віталія. Надіюся, що захист зможе переконати в цьому суд!
Фото: Радіо Свобода/ Nataliya Kudryk
