Одним із фондових експонатів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» з неабиякою меморіальною цінністю є вишита сорочка Надії Мудрої. Жінка вишила її на Колимі, де відбувала термін ув’язнення та заслання за участь у визвольній боротьбі проти радянської окупації. Вишиванка, виготовлена із доступних в тих умовах тканини та ниток, очевидно була для її власниці символом українства та людської сили духу й нескореності несприятливим життєвим обставинам.
Надія Мудра (1924–2013) – відома громадська діячка, політув’язнена сталінських таборів. Народилася у м. Коломиї Станіславівського воєводства (тепер Івано-Франківська область) в родині інтелігентів. У 1931–1934 рр. дівчина навчалася у польській школі м. Радома, де на той час проживала з батьками. 1934 р. сім’я повернулась до Львова. Надія закінчила шість класів «Рідної школи» ім. Т. Шевченка, у 1937–1939 рр. навчалася в гімназії сестер василіянок, у 1941–1943 рр. – у Першій (академічній) гімназії. У 1941 р. вступила до Юнацтва ОУН, згодом належала до жіночої сітки ОУН у Львові. Під час війни працювала секретаркою-друкаркою в канцелярії Управи дивізії «Галичина». З юних років перебувала в патріотичній атмосфері українського громадського життя Львова. У підпіллі отримала псевдо «Оксана». Основним завданням студентки-хіміка Львівської політехніки було влаштування поранених вояків УПА під лікарську опіку та забезпечення медикаментами.
Арештована органами радянської безпеки 16 травня 1947 р. Перебувала під слідством у львівській тюрмі «на Лонцького». Засуджена 6 вересня 1947 р. за ст. 54-1 «а», 54-11 Кримінального кодексу УРСР до 10 років ув’язнення. З листопада 1947 р. до лютого 1948 р. перебувала у таборі-колонії на території паровозо-вагоноремонтного заводу на вул. Вокзальній у Львові, з березня 1948 р. до 7 липня 1948 р. – у львівській пересильній тюрмі № 25, звідки етапована до Магадана. Ця тендітна жінка, як і тисячі її товаришок, змушена була працювати на шахті с. Хеніканджі на Колимі. Згодом на поселенні у селищі Усть-Омчузі працювала в лікарні.
До Львова повернулася у липні 1956 р. У 1964 р. закінчила біологічний факультет Львівського університету. Працювала лаборантом у Львівському науково-дослідному інституті педіатрії та акушерства, згодом науковим співробітником у Науково-дослідному інституті спадкової патології, а до виходу на пенсію у 2002 р. – у лабораторії медико-генетичного центру. Попри активну і плідну наукову роботу, публікацію результатів своїх досліджень, про захист дисертації для «неблагонадійної» для радянської влади особи не могло бути й мови.
Із початком національно-демократичних процесів кін. 1980-х–поч.1990-х рр. Надія Мудра поринула у активну громадську діяльність: стала членкинею Спілки політв’язнів, ініціаторкою створення і багатолітньою незмінною секретаркою Ліги українських жінок, згодом Всеукраїнської ліги українських жінок, публікувалася в періодиці на актуальні теми, брала участь у різноманітних заходах та зібраннях.
Плідна робота Надії Мудрої в архівах сприяла створенню меморіалу на місці поховання жертв масових розстрілів червня 1941 р. на Янівському цвинтарі. Ця непересічна жінка проявила себе як наполегливий дослідник і редактор трьохтомного енциклопедичного довідника «Українська жінка у визвольній боротьбі 1940 – 1950 рр.», завдяки виходу якого повернулися із забуття і ввійшли в історичний обіг замовчувані впродовж довгих років імена понад двох тисяч героїнь.
Надія Мудра відійшла у Вічність у Страсний тиждень – 3 травня 2013 р.
Архів Надії Мудрої та безліч речей, які оточували її в земному житті надійшли до фондів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».
Ірина Єзерська
Головний фондозберігач Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”
