Вийшов другий том “Подєбрадського полку” Армії УНР”

1 серпня 2017 р. у видавництві “Орієнтир” вийшов у світ другий том енциклопедії Визвольної боротьби “Подєбрадський полк” Армії УНР” У ньому вміщено 325 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів та випускників Української господарської академії в Подєбрадах. Ось параметри книжки:

Коваль Р., Моренець В., Юзич Ю., “Подєбрадський полк” Армії УНР. До історії Українських січових стрільців, Богданівського та Гордієнківського полків військ Центральної Ради, 1-ї Сірої, 1-ї Синьої, 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської та 1-ї Кулеметної дивізій Армії УНР, Галицької армії, Вільного козацтва, повстансько-партизанського руху, Запорозької Січі Юхима Божка, Окремого чорноморського коша військ Директорії, Легії українських націоналістів, УВО, ОУН, Карпатської Січі та дивізії “Галичина”. Том 2. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Орієнтир”, 2017. – 376 с. – (Серія “Видатні українці”. – Кн. 7). – 100 грн. У т. 2 енциклопедії вміщено 325 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина, 1922 – 1932) – і тих воїнів, які прагнули навчатися в подєбрадській академії. Серед них було чимало творців української культури – письменників, художників, композиторів, музикантів, акторів, журналістів, редакторів, кооператорів, спортсменів, державних, громадських і театральних діячів.

Обкл. т. 2 Подєбрд. полку

У другому томі енциклопедії Визвольної боротьби можна прочитати біографії не тільки прекрасних українців – кубанців, галичан, буковинців, волиняків, чернігівців, слобожанців, наддніпрянців, подільських козаків, тавричан, а й дорогих нам чужинців, оборонців української волі, – німця Вільгельма Лутца, білоруса Уладзіміра Куровського, єврея Юрія Ліндемана, вірменина Якова Осканова, а також українізованої польки Харитини (Тіни) Пекарчук та українізованої білоруски Марини Нестеренко. Вони перевтілилися в українок на полях битв за свободу нашого народу.

Один із героїв другого тому Євген Маланюк назвав подєбрадську академію “лабораторією, де культивувався тип новітнього українця”.

Друзі, огляньмося назад і пізнаймо з радістю “подєбрадське диво” української військово-політичної і науково-мистецької еміграції. Ми й творимо цю багатотомну енциклопедію світлих людей, щоб дати приклад нашому поколінню.

“Подєбрадці” скрізь творили навколо себе Україну. Творімо її і ми!

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”