5 листопада минає 80 років з дня народження килимарки та зачинательки дисидентського руху у Львові, біографія якої стала класичним прикладом шестидесятництва.
У січні 1972-ого кадебісти проводили обшук у львівському помешканні Стефанії Шабатури як свідка у справі В’ячеслава Чорновола. Її заарештували за поширення самвидаву, зокрема, збірки Стуса “Веселий цвинтар”. Однак слідчого особливо зацікавили два гобелени із квартири Шабатури – “Кассандра” та “Леся Українка”, а також той факт, що до цього їх сфотографувала американська громадянка для для Інституту модерного мистецтва у Чикаго.
У гобеленах проглядався спротив тоталітарному режиму, за що Шабатуру покарали п’ятьма роками таборів суворого режиму і трьома роками заслання. Мисткині тоді було 33 роки.
Тему загибелі Трої протрактували як символ зради й підступу, зібрали “експертів” для оцінки, вишуковували у творах синьо-жовті кольори…. У композиції гобелену «Кассандра. Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе» посередині — провидиця Кассандра на тлі апокаліпсису бою трактована як Богородиця-Оранта, котра прагне захистити свій народ від зміїної навали. Внизу — козак Еней, який підтримує «раненого друга», що відійшов у засвіти. А вгорі — люте чудовисько — ворог, з шаблею та кайданами, що прагне вбити, полонити, віддати у рабство. Це шокувало радянських критиків.
Водночас Стефанія Шабатура разом з Іриною Калинець були зачинательками дисидентського руху у Львові. На засланні мисткиня долучилася до Української Гельсінської спілки, брала участь у протестних акціях в’язнів. За час ув’язнення КДБ знищило 70 екслібрисів і понад 150 рисунків Шабатури.
Після повернення із заслання у 1979-ому Шабатура була активісткою Меморіалу, Народного Руху України, виступала на підтримку греко-католицької церкви.
Померла у 2014-ому у віці 76 років.
