Реабілітація репресованих: чому і як це відбуватиметься

Реабілітація

За оцінками істориків реабілітовано значну кількість осіб, репресованих комуністичним тоталітарним режимом. Однак це далеко не всі постраждалі від репресій. Про те, які зміни в реабілітації буде запроваджено, з кого відтепер буде знято тавро «ворогів народу», «вбивць», «шпигунів», «диверсантів», читайте в матеріалі Українського інституту національної пам’яті.

2 травня Президент України Петро Порошенко підписав  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Тисячі борців за свободу, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер матимуть шанс на відновлення історичної справедливості, захист честі й гідності, відновлення прав і свобод.

 Відновлення історичної справедливості

 “Досі в Україні діяв ще радянський закон про реабілітацію, значна частина жертв комуністичного режиму формально вважалася злочинцями. Тепер ми нарешті відновлюємо історичну справедливість. За новим законом, реабілітації підлягають усі репресовані позасудовими органами, всі депортовані, а також люди, засуджені за те, що зі зброєю в руках боролися за незалежність України.  Реабілітація поширюється на всіх, хто постраждав від дій комуністичного режиму в 1917-1991 роках», – пояснює співавторка закону, народний депутат Ганна Гопко.

За її словами, закон допоможе захистити тих, хто боровся за незалежність України в роки комуністичної окупації, але, через законодавчу колізію, досі лишаються злочинцями в правовому полі.

«Це ще один виразний сигнал українським громадянам і світовій спільноті: наша держава рішуче засуджує комуністичну окупацію і шанує добре ім’я та гідність кожної людини, яка постраждала від репресій тоталітарного режиму”, – наголошує Ганна Гопко.

Реабілітація осіб, які незаконно постраждали від дій комуністичної тоталітарної системи вперше розпочалася ще в Радянському Союзі, відразу по смерті Сталіна.

17 квітня 1991 року, тоді ще в Радянській Україні, було прийнято Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», але цей закон не врахував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.  

На шляху вступу до Європейського Союзу Україна взяла на себе обов’язок впроваджувати та захищати європейські цінності, однак визнання невинності жертв, репресованих комуністичним режимом, дотепер відтерміновувалося. Демократичні країни Центрально-Східної Європи визнали невинуватість цих людей ще на початку 1990-х років.

У 1996 році необхідність реабілітації осіб, що були незаконно знищені або засуджені комуністичною тоталітарною системою, була зафіксована в резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем» № 1096. Резолюція базувалася на доповіді про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем.

Ухвалення цього закону відновлює справедливість – адже він знімає тавро «ворогів народу», «вбивць», «шпигунів», «диверсантів» з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність. Закон про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму є логічним продовженням декомунізації та переосмисленням нашого минулого. Це важливі висновки, які ми усі маємо зробити для того, щоб будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями”, – коментує Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

 Хто буде реабілітований

 Реабіліталія жертв_fin

Кандидат історичних наук, відповідальний секретар науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», один з авторів закону Роман Подкур пояснює, що точну кількість тих, кого буде реабілітовано наразі підрахувати важко, адже частина справ знаходяться поза межами України.  

«Достеменно сказати скільки осіб буде реабілітовано поки що неможливо. Причина у тому, що ми не знаємо тієї кількості справ, які потрібно буде переглянути в архівах МВС та СБУ.  Можемо припустити, що приблизна кількість осіб, які підпадають під реабілітацію за новим законом коливається від 10 до 100 тисяч. Треба зважити ще на один момент –  частина людей, яка буде звертатися, посилатимуться на справи, що знаходяться в країнах колишньої СРСР, це зокрема Російська Федерація, Казахстан, куди нам доведеться робити запити», – пояснює Роман Подкур.

У законопроекті прописано до деталей, хто може претендувати на реабілітацію. Йдеться про такі категорії:

 

1.     Особи, які зі зброєю в руках боролися проти режиму:

  • Учасники державотворчого процесу та визвольного руху 1917 – 1921 років
  • Учасники селянських повстань 20-х років
  • Учасники селянських повстань напередодні Голодомору 1932 – 1933 років
  • Члени Організації Українських Націоналістів
  • Вояки Української Повстанської Армії.

 

2.     Особи, які були обвинувачені рішенням позасудового органу (так званні досудові органи «двійки», «трійки» та особливі наради). Багатьох українців з цієї категорії вже реабілітували, проте залишається значна кількість осіб, які мають відновити своє чесне ім’я. У більшості випадків, це українці  постраждалі під час «Великого терору».

 

3.    Окремо законом визнаються потерпілі від репресій комуністичного тоталітарного режиму – родичі та близькі репресованих

–        Чоловік/дружина репресованої особи

–        Діти (також усиновлені) репресованої особи

–        Інші особи, які перебували на утриманні репресованої особи.

До цієї категорії входять родичі «ворогів народу», які жили у спецпоселеннях. Зокрема це діти та дружини «ворогів народу» СРСР .

  Як відбуватиметься реабілітація

 Законом запроваджується створення двох типів комісій – регіональної комісії при обласних адміністраціях та національної при Українському інституті національної пам’яті. Саме вони прийматимуть рішення про надання статусу.  

Завдяки прийнятому законопроекту, за спрощеною процедурою будуть реабілітовані ті особи, які були покарані позасудовими органами («двійкам», «трійками», особливими нарадами тощо).

Для усіх інших осіб є нова процедура і вона максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресій проти конкретної особи. Реабілітація відбуватиметься у 5 кроків:

1.    При ОДА створюються регіональні комісії з реабілітації.

2.    Комісії збирають документи та усні пояснення по справі особи.

3.    На попередньому розгляді документів робиться висновок регіональної комісії.

4.   Пакет документів, висновок та пропозицій надсилаються до Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті.

5.    Комісія приймає рішення про реабілітацію. 

 Ініціаторами процесу реабілітації зможуть виступити:

–        репресована особа,

–        її спадкоємці, будь-який з членів її сім’ї,

–        Уповноважений ВР з прав людини,

–        Український інститут національної пам’яті,

–        громадська організація, яка досліджує історію України ХХ століття або надає допомогу з питань реабілітації жертв тоталітарного режиму.

Для того, щоб почати процес реабілітації, потрібно буде написати заяву у довільній формі до регіональної комісії.

При прийнятті рішення Національна комісія досліджуватиме матеріали кримінальної справи, свідчення очевидців, пояснення репресованої особи, інші докази. Усі сумніви тлумачитимуться на користь репресованої особи. Рішення Національної комісії можна буде оскаржити у суді.

Ухвалення цього закону є важливим кроком уперед у подоланні тоталітарного минулого  та логічним кроком продовження декомунізації, – вважають в Українському інституті національної пам’яті.

Після того, як ми очистили топоніми від засилля радянської спадщини, ми мусимо відновити репутацію чесних імен тих, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України. Це наш моральний обов’язок.

Над проектом закону працювали Український інститут національної пам’яті, народні депутати України, а також представники громадськості, а саме група «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ, Центр досліджень визвольного руху, окремі дослідники, експерти, представники Архіву Служби безпеки України. Також у процесі розробки законопроекту проводилися публічні обговорення у форматі Town Hall Meeting, які організовувала Лабораторія законодавчих ініціатив разом з Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Опубліковано Національна пам'ять.