Полтавська «Просвіта» видала і презентувала книгу мемуарів Софії Русово

IMG_0027-e1525453776794

Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка спільно із соціокультурним відділом обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Котляревського провело презентацію мемуарів видатного педагога, літературознавця, діячки Української революції 1917-21 рр. Софії Русової. Видання книги стало можливим завдяки фінансовій підтримці Товариства української мови у Сполучених Штатах Америки, зокрема, родини Боднаруків – пані Віри та пана Богдана з Чикаго, які вже багато років допомагають обласним об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. На захід зійшлися старшокласники полтавських шкіл, активісти Організації Українських Націоналістів , «Союзу українок» та студенти двох вузів – Полтавського національного педагогічного університету та факультетів культури і мистецтв й іноземних мов Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (обидва факультети тимчасово розташувалися у Полтаві – на період до визволення Донбасу від російських окупантів-авт.)

Мемуари привертають увагу сучасного читача до доби передреволюційного відродження поневоленої і роздертої між різними окупантами української нації та Української Революції 1917-1921 рр. Напружена, здійснювана у неймовірно складних умовах просвітницька, культурна, освітня праця української інтелігенції призвела до найвищого прояву українського духу – національно – визвольної боротьби з різними поневолювачами України. І хоча вона закінчилась трагічно, та подвиг борців, попри всі старання окупантів стерти його з народної пам’яті, завжди залишався прикладом жертовної боротьби за визволення України з російської неволі і джерелом духу правди і любові до поневоленої України.

Присутні переглянули розлогий відеосюжет, присвячений біографії Софії Русової.

Редактор і упорядник тексту,ініціатор цього видавничого проекту, голова обласної «Просвіти» Микола Кульчинський розповів про роботу над книгою і свої враження від неї : «Текст дуже захоплює, дає змогу зануритися у період Української революції 1917-21 рр., перших визвольних змагань. У цей час до національного відродження долучилося чимало визначних постатей, і хочеться краще їх пізнати. Донька француженки і шведського аристократа, Софія Русова все життя віддала Україні. Мала великий музичний талант, і могла повʼязати життя з музикою, але вважала це надто егоїстичним, і присвятила себе педагогіці ще з юності. Відкривала перші українські дитячі садочки, цікавилася передовими поглядами на виховання, уже тоді писала про виховання дітей з особливими потребами». «Право на видання мемуарів нам передав київський історик, професор Володимир Сергійчук. Коли я почав вчитуватися, виявив багато помилок: людина, котра передруковувала з аркушів, датованих 1927-м роком, була «не в темі» – часто переінакшувала зміст речень, ставила не там розділові знаки… Все це треба було виправляти. Я робив примітки і коментарі, для кращого розуміння тексту читачем», – повідомив Микола Кульчинський. За його словами, перевидана «Просвітою» книга «Софія Русова. Мемуари» – це своєрідний документ епохи, ключ до розуміння непересічної особистості, яка, не будучи українкою за походженням, стала однією з найвидатніших українських просвітительок. «Цю книгу корисно прочитати всім вчителям і студентам, щоб зрозуміти, які люди творили Україну, страждали й гинули за неї. Софія Русова пережила 4 арешти та 15 обшуків, але все одно не здалась − продовжувала свою просвітницьку діяльність!», – висловив переконання Микола Кульчинський. Він зачитав опис Русовою приходу більшовиків до Києва і терор російсько-більшовицьких загарбників проти української інтелігенції.

Очільник просвітян Полтавщини акцентував на тому, що як педагог-філософ Русова глибоко усвідомлювала, що школа й виховання мають діяти у повній відповідності з особливостями й потребами своєї країни та нації. «Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні і культурна смерть. Мова – це найголовніша основа будь-якої нації», – процитував із книги Микола Кульчинський. На обкладинці книги вислів Софії Русової: «Найдорожчий скарб у кожного народу — його діти». Як зазначила викладач кафедри дошкільної педагогіки ПНПУ Наталія Ковалевська, напрацюваннями і методами Русової у сфері дошкільного виховання користуються зараз студенти, майбутні педагоги і вихователі.

учасники презентації

Полтавський період життя педагогині змалював словами голова Полтавського міського товариства «Просвіта», історик-архівіст Тарас Пустовіт : «У Полтаві є провулок родини Русових. Вся родина заслуговує на пошанування, вони двічі проживали тут — у 1891-92 рр, і з 1899 по 1902 рік, Софії Русовій довелося пожити в різних містах України. У Полтаві вона була вихователькою в приватному дитячому садку, який, до речі, сама й організувала, як організовувала й вечірні школи. Мешкали в будинку біля сучасного медичного училища, там встановлена меморіальна дошка. Ця родина постійно перебувала під поліційним наглядом через «неблагонадійність», українофільство. Їхній син теж був у вирі політичних подій того періоду — один із засновників РУП, контактував із ідеологом українського націоналізму Миколою Міхновським,Симоном Петлюрою і іншими політичними діячами того часу. Саме в будинку Русових у лютому 1900 року відбулося зібрання, де Міхновський виголосив свою відому промову «Самостійна Україна», що мала розголос по всій Україні і в Російській імперії. Після цього всі присутні потрапили під поліцейський нагляд, зазнали арештів і переслідувань».

Музичну атмосферу доби Української Народної Республіки створювали полтавські музиканти. Так, лідер гурту «Дель Тора» Євген Янкевич виконав пісні січових стрільців та авторські твори. А відомий на Полтавщині бард, активний учасник Революції Гідності Юрій Трейгель заспівав «Український романс» про подвиг Героїв Крут на слова активістки «Просвіти», полтавської поетеси і журналіста Ганни Дениско.

Прес-центр Полтавського обласного товариства «Просвіта»

Опубліковано Національна пам'ять.