Спілкування з громадою свідомої інтелігенції та праця на національній ниві не давали згаснути й утверджували український дух багатьох молодих людей, попри нелегкі обставини та заборону рідного слова
У Музеї Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3) відбулася презентація археографічного видання – спогадів «33-й рік», автором яких є вчитель з Боярки, що на Київщині, уродженець села Єрчики на Житомирщині, свідок Голодомору Лавро Нечипоренко
вул. Горького відтепер носитиме назву Холодноярівська
Ми не у конкуренції з будь якою нацією. Ми співчуваємо трагедіям усіх народів, а найбільше переживаємо долю свого власного. Тому обчислюємо наші жертви, щоби відповідно вшанувати пам’ять кожного
Унікальний рукопис, що має детективну історію, пов`язану з діяльністю КДБ та рухом шістдесятників, три роки тому був переданий до Музею Голодомору, і вже кілька місяців представлений в експозиції Зали пам`яті
її життя – це символ нескореності й боротьби, котра увінчується успіхом. Переживши ув’язнення та сталінські табори, вона вижила та дочекалася незалежної Україну, за яку боролася
На 33-ій сесії восьмого скликання Сергіївської сільської ради Миргородського району Полтавської області перейменовано 11 вулиць і провулків у населених пунктах громади. Рішення депутати прийняли на виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Місцеві депутати назви об’єктів топонімії змінили у селах Сергіївка, Новоселівка, Крамарщина та Розбишівка. Рішення …
Об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені декабристам, є такими, що пов’язані з реалізацією та пропагандою російської імперської політики, й, відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належать до символіки російської імперської політики
Москалі завжди хотіли забрати нашу державу, нашу ідентичність, культуру, історію і нашу пам’ять. Адже нація, яка має свою культуру, історію, пам’ять – має майбутнє
Під час подій Української революції 1917-21 рр. попри поважний вік, брав найактивнішу участь в українському громадсько-політичному русі на Кубані
До участі в конкурсі запрошують учнів 9-12 класів освітніх закладів США. Переможці отримають грошовий приз від Комітету США з визнання Голодомору геноцидом
Процес деколонізації публічного простору передбачено декілька етапів. Як зазначалося вище, у місцевих рад було 6 місяців, аби вилучити з публічного простору назви та пам’ятники, присвячені російським імперським діячам та географічним об’єктам країни-агресора. Тепер ці повноваження переходять до голів громад, які повинні їх виконати протягом наступних 3 місяців – з 27 січня до 27 квітня 2024 року. Водночас, не буде порушенням закону, якщо рішення ухвалять місцеві депутати колегіально-на сесіях рад. Якщо ж ні сесіях рад, ні голови громад своїми розпорядженнями не усунуть символіку російської імперської політики, то цю функцію виконають обласні адміністрації протягом наступних 3-х місяців-з 27 квітня по 27 липня
На вас чекає зустріч із автором видання, істориком, старшим науковим співробітником Національного музею Голодомору-геноциду, доцентом Львівського національного університету імені Івана Франка Андрієм Козицьким
Російська «культура» завжди була і залишається насамперед інструментом маніпулятивного впливу. Російська «культура» – це симптом хвороби російського світу смерти, яку треба лікувати
Порівняння загиблих крутянців із героями битви під Фермопілами – його нібито на церемонії перепоховання вжив Микола Зеров, який тоді викладав у 2-й українській імені Кирило-Мефодіївського братства гімназії, – відповідало способу думок та відчуттів тогочасної української публіки
Жертовність крутянців спонукала не одного молодого сучасника, зокрема, й студентів, узяти зброю й піти захищати рідну землю від нашого одвічного ворога. І багато таких звитяжців повертаються нині до своїх вишів уже накритими державним прапором
Присуд Євген Чередниченко відбував у режимному таборі управління «Речлаг» на Воркуті (Заполяр’я)
на позачерговій 31-ій сесії Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області перейменовано вулиці і провулки у селах Піщане, Кривуші, Гориславці, Миловидівка, Максимівка, Недогарки, Майбородівка, Писарщина, Вільна Терешківка, Ялинці та Нова Знам’янка
Рішенням 57 сесії восьмого скликання Кам’янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області селах Білецьківка, Кам’яні Потоки, Бурти, Підгірне, Садки та Чечелеве перейменовано 22 вулиці. Очистили топонімію цих населених пунктів на виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП. У селі Садки …
Серед нових назв — присвячені містам та історії України, героям війни з росією, культурним і політичним діячам минулих століть тощо
