95 років командиру успішного українсько-польського наступу на Грубешів у 1946 році

Сьогодні відзначає свій 95-й день народження останній із легендарного покоління Євген Штендера – “Зоряний”, “Прірва”.

shtendera&posiv

Народився 2.01.1924, р.н. с. Волиця-Барилова Радехівського р-ну Львівської обл.). Навчався в українській гімназії мм, Львові (до поп. 1940), Радехові (1940-1941) і Сокалі (1941-1943). Член Юнацтва ОУН (1940).

В УПА з червня 1943 р, Вояк УПА на Волині (1943), командир чоти юнаків ОУН зі Сокальської округи, що йшла до старшинської школи “Олені” в Карпати. Повітовий військовий вишкільник Юнацтва ОУН Радехівщини (10.1943-1944), надрайонний провідник ОУН Любачівщини (01-06.1945), окружний провідник ОУН Холмщини (07.1945-1948) і командир ТВ-28 “Данилів”, Військової Округи – 6 “Сян” (09.1945-11.1946). Керував переговорами з польським підпіллям АК (згодом ВіН) на Холмщині і Підляшші, Був командиром спільного успішного наступу УПА і ВіН-у на повітове місто Грубешів.

Командував рейдом УПА до Східної Прусії (10.1947-04.1948). Перейшов рейдом до Зах. Німеччини (04-08.1948). Закінчив Український вільний університет (УВУ), здобувши ступінь магістра політичної економії. Належав до Місії УПА при ЗП УГВР, як керівник інформативного відділу, що видавав журнал “До зброї”.

Редактор “Українського самостійника”, “Сучасної України” і “Сучасності”. Голова Об’єднання колишніх вояків УПА в Німеччині (1954-1955). Еміґрував до Канади (1956). Член Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади, член ГУ ОКВ. В Альбертському університеті студіював славістику і бібліотекарські студії, здобув бакалавра бібліотечних наук (1969) і магістра славістики (1971),

Організатор та Відповідальний редактор видавництва “Літопис УПА” (1975-2000). Нагороджений Президентом України В.Ющенком Хрестом Івана Мазепи “За вагомий особистий внесок у збереження та збагачення історико-національної спадщини, активну діяльність у справі повернення культурних цінностей в Україну” (2010). Проживав у м. Оттава. На даний час мешкає в старечому будинку у м. Міссісоґа (Онтаріо).

Микола Посівнич

Опубліковано Національна пам'ять.