26 жовтня львів’яни згадуватимуть Олену Телігу

Шановні Львів’яни й гості міста!

26 жовтня 2016 року продовжуємо показ документально-історичних фільмів про визначні події історії України та стрічок, що формують історичнупам’ять українців із циклу «Історія в кадрі» в рамках реалізації спільного проекту Громадського руху «Зарваницька ініціатива», Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”, ГО “Пліч-о-пліч заради майбутнього”, ГО “Громадська варта”, ОУН, “Громадянська позиція” та Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Покази відбуваються щосереди з 15-00 до 16-00 у приміщенні ЛОУНБ (читальний зал) за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 13

26 жовтня 2016 року пропонуємо фільм:

“Приватний лист світові. Олена Теліга” (2007)

Жанр: документальний

Країна: Україна

Виготовлено: Перший національний

Режисер: Ірина Шатохіна

Тривалість: 00:41:04

Анонс_ 26 жовтня 2016 року пропонуємо фільм_  _Приватний лист світові. Олена Теліга_ (2007) _html_941c953a

Сценарій: В українській історії, без сумніву, забагато трагічних сторінок.

Документальний фільм про відому українську поетесу, члена Організації Українських Націоналістів Олену Телігу.

У чому суть цього феномена? Передусім у цілісності характеру Олени Теліги, силі її поетичного таланту та життєвому виборі, який вона зробила усвідомлено, незважаючи на його очевидний трагічний кінець.

Чимало дослідників життя і творчості поетеси не можуть збагнути, як «салонна дама», що виховувалася в атмосфері російської культури, прийшла до усвідомлення себе українкою. Ще більше, національна самоідентифікація переросла у необхідність активного захисту політичних і культурних прав української нації. Майже легендою став епізод з її емігрантського життя, коли на випад проти української мови з боку офіцерів-монархістів вона рішуче відповіла: «Ви хами! Та собача мова — моя мова! Мова мого батька і моєї матері. І я вас вже більше не хочу знати». Однак це — не легенда. Це — зразок суспільної поведінки людини, позбавленої комплексів меншовартості й страху. Це те, що зветься справжнім характером.

Творчий спадок Олени Теліги невеликий: трохи більше трьох десятків поетичних шедеврів, одне незакінчене оповідання та низка публіцистичних статей. Стиль її творів — героїчний романтизм. Не випадково вона так часто вживає слово «грань», яким, з одного боку, означує чітку межу між добром і злом, своїми і чужими, життям і смертю, а з іншого — вимагає від своїх героїв переступити грань, відважитися на вчинок, гідний лицаря. Олена Теліга шукала лицарів у реальному житті. Саме тому прийшла в ОУН — революційну, бойову й безкомпромісну організацію. Так з’являється вірш «Засудженим», присвячений бойовикам ОУН Василеві Біласу й Дмитрові Данилишину — молодим хлопцям, що загинули від рук польських шовіністів і стали символом національного супротиву окупаційній владі:

І мов гімн урочистостей, мов визвольне гасло,
Є двох імен нерозривне життя.

Слава Україні та її Героям!

Запрошуємо всіх бажаючих у бібліотечний кінозал.

Адміністрація

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа