🔳 Його праця «Розподіл Росії» стала справжнім маніфестом політичного розчленування імперії. Він ще тоді наголошував, що «Ми не є і не будемо частиною російського світу. Наш шлях — це шлях господарів на своїй землі».

🔳 Юрій Липа — поет, лікар, публіцист і стратег, який бачив Україну не жертвою обставин, а центром нової геополітичної осі.

🔳 Він — той, чиї ідеї сьогодні звучать актуальніше, ніж 80 років тому.

Про автора української геополітичної концепції, одного з ідеологів українського націоналізму та українського філософа першої половини ХХ століття — Юрія Липу

 
ukrnationalism

У центрі розмови — ознаки системної кризи російського банківського сектору: відтік депозитів, падіння довіри населення, санкційний тиск і зростання ролі держави у фінансовій системі. Спікери обговорили процеси, які свідчать про поступову деградацію економіки РФ, яка вже не здатна забезпечувати стабільність навіть у базових фінансових інститутах. Також обговорювалося, як ці тенденції можуть вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в Росії та відкрити додаткові можливості для України у протистоянні з агресором

“Чистий вогонь одержимості. До 90-річчя Валентина Мороза”. Гість — Віктор Рог, публіцист, видавець, громадський діяч, директор видавництва “Українська видавнича справа”, воїн, сержант Державної прикордонної служби

Ведучі: Павло Вольвач

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов’язані з Лубенщиною. Веде ці передачі начальниця інформаційного відділу Лубенської міської ради Віта Коваленко. Інформаційно-просвітницький проєкт має назву «Повернуті із небуття». Нещодавно у співпраці із представником Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олегом Пустовгаром створили відеоролик про видатного фольклориста, етнографа, історика, народознавця, поета і перекладача Василя Милорадовича.

180-річччя від дня його народження цьогоріч за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. Створення просвітницького відео відбулося за сприяння комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Її створили розпорядженням Лубенського міського голови Олександра Грицаєнка. До цього дорадчого органу увійшли місцеві фахівці, історики, співробітники органів місцевого самоврядування та Лубенського краєзнавчого музею, журналісти та представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Очолює комісію секретар Лубенської міської ради Маргарита Комарова.

Довідково: Походив з давнього козацького шляхетського роду. У 1869 році закінчив юридичний факультет Харківського університету. Довгий час працював в судових інстанціях на Полтавщині. Під час судової служби знайомився із селянами та завдяки ним занурився в українські звичаї і традиції. Це спонукало зацікавитися українськими фольклором та етнографією. Першим дослідженням стали «Весільні пісні в Лубенському повіті Полтавської губернії», які опублікував у 1890 році в журналі «Київська старовина». У праці зафіксував мовні особливості говірок, «паспортизував» та висвітлив обрядовість традиційного українського весілля у чіткій послідовності всього ритуалу. Був постійним автором «Київської старовини», а також друкувався у інших наукових виданнях Харкова, Полтави, Одеси. Саме Милорадовичу завдячуємо збереженням однієї із найвідоміших українських жартівливих пісень «Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела». Цю народну пісню він записав у селі неподалік Лубен і оприлюднив у 1897 році у науковому «Збірнику Харківського історико-філологічного товариства».

У 1898 році уклав для друку у Полтавській архівній комісії збірник народних казок Полтавської губернії. У 1903 році Василя Милорадовича обрали почесним членом Полтавської ученої Архівної комісії. Написав праці з традиційної української демонології, досліджував явище магії в українській народній культурі. Низка досліджень Милорадовича присвячена звичаям, обрядам, історії церков та парафій, християнських та язичницьких вірувань, особливостям святкування релігійних свят, народній медицині.

Представництво УІНП в Полтаві

Член Координаційної ради Форуму Вільних Народів Постросії: Безперервність каральних операцій проти «ворогів» росії мали важливу характеристику – це спецоперації м’якої сили спецслужб росії.

Саме про це системно попереджав Антибільшовицький блок народів. Від моменту свого заснування АБН став об’єктом запеклої боротьби в західних країнах: проти нього працювали радянські спецслужби, його дискредитували, ізолювали, намагалися витіснити з публічного простору.

«АБН підтримує принцип, згідно з яким радянський союз є російською тоталітарною колоніальною імперією, яка повинна розпастися і країни, завойовані цією імперією мають бути звільнені, а незалежні суверенні держави цих народів мають бути відновлені.

Не може бути миру, поки не буде знищено російську імперію, яка своєю величезною військовою силою намагається завоювати весь світ», – казав князь Нікон Кашидзе. Спроба Грузії піти по справжньому і відновити реальну незалежність закінчилася криваво в грудні 1991 року.

АБН наполягав: лише учасники національно-визвольних організацій мають право виступати від імені своїх батьківщин. Важливим є визволення поневолених народів від їх поневолювача – росії. Об’єднані в АБН поневолені народи боряться за розвал російської тюрми народів. М’яка сила кремля, про яку попереджував АБН досягла того, що на пострадянському просторі перемогли сили, що суперечать ідеї незалежності.

«Росіяни використовують Starlink, переважно, для керування своїми безпілотниками», — розповідає Юрій Сиротюк, директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», головний сержант-гранатометник 5-ої окремої штурмової бригади ЗСУ.

За його словами, блокування Starlink стало для росіян серйозним ударом. І хоч ворог не зупиниться, але його можливості значно звузились.

Як відключення Starlink працює проти ворога? Як росіянам вдалось закупити та використовувати 550 тисяч Starlink? Переговори в Абу-Дабі — це наближення миру чи лише імітація мирного процесу? Яка наразі ефективність українських ракет «Фламінго»?

Дивіться в інтерв’ю Юрія Сиротюка Українському Радіо.

У цьому випуску ви дізнаєтесь:

• Чому Україна недовикористала свої можливості у війні проти росії.

• Як «заземлене» уявлення про війну обмежує маневр, бачення можливостей та розуміння власного ресурсу.

• Наскільки важлива мотивація помсти Росії за її злочини.

• Чому деімперіалізація та деколонізація Росії є єдиною реальною гарантією безпеки для майбутніх поколінь України.

• Як інфантилізація суспільства та еліт впливає на національну безпеку та стратегічне планування.

• Стратегії довгострокового планування: як Україні добити Росію та чому це не відбудеться само собою.

• Чому вибори під час війни – це пастка Кремля, спрямована на демобілізацію суспільства.

За матеріалами кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича.

Степан Бандера. Яким насправді був провідник українських націоналістів? Які людські риси були притаманні тому, кого дотепер бояться українофоби? Що треба зробити, аби твоїм іменем називали цілу націю? Про це та більше у публічній лекції історика, головного редактора газети “Шлях перемоги” Віктора Рога “Степан Бандера: символ і орієнтир”.

У ній відсутня патетика, жонглювання цифрами і фактами. Лише роздуми про образ Бандери та його актуальність. Дуже радимо до прослуховування та перегляду.

«Наша перемога – це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Другорядною справою є те, яку частину реалізуємо ми самі, яку – інші, а яку – спільно. Наш обов’язок – зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше», – так 1948 року у слові до українських націоналістів-революціонерів за кордоном звертався Степан Бандера.

Там во Бахмуті,

Де стріли чути,

Де стільки цвіту

Вже полягло...

Враз тихо стало

І залунало:

Христос Родився!

Славімо Його!

Донецька нічка,

Окопна свічка,

І ворогам всім

Лютим на зло,

– Стали солдати

Колядувати:

Христос Родився!

Славімо Його!

Під Гуляй Полем

Кутя на столі,

Звіздою небо

Там зацвіло,

Вітер у степу

Водить вертепи:

Христос Родився!

Славімо Його!

В місті Марії

Промінь надії

Десь над Азовом

В небо звело,

Там нас чекають

Тихо співають:

Христос Родився!

Славімо Його!

Під замком львівським,

На Личаківськім,

Лицарів військо

Спокій знайшло…

Ми ж до Героїв

Із колядою:

Христос Родився

Славімо Його!

Про те, як підпільники чинили опір понад 26 тисячам чекістів, як радянська влада залучала до війни білорусів та як кинули проти повстанців бронепотяг — у новому відео.

Ролик створено на основі архівів Внутрішніх військ НКВД, які були вивезені до Росії, але які ЦДВР зараз повертає у цифровому форматі. Документи можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву.

Він був унікальною постаттю. Втративши ногу в підлітковому віці, самостійно виготовив дерев’яний протез і навчився ходити, а компенсацію за каліцтво спрямував на мистецьку освіту. Завдяки таланту й наполегливості став відомим митцем у європейських колах 1930-х років.

Його творчість порівнювали з роботами Юрія Нарбута, Василя Кричевського та Петра Холодного, а виставки проходили у Празі, Берліні, Варшаві, Парижі, Лос-Анджелесі, Чикаго й Нью-Йорку. Альбоми його екслібрисів видавалися у Польщі та США.

Втім, маючи можливість лишитися в Європі та здобути широку світову славу, Хасевич зробив інший вибір – він обрав боротьбу. У схронах УПА, працюючи при світлі свічки, він майже десятиліття створював унікальну графіку, що стала візуальним голосом українського спротиву.

«У своєму житті я втратив уже все, але як довго залишиться бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу. Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються», – писав він.

Відео створено режисеркою Діаною Гордою.

За матеріалом із офіційного сайту УІНП https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/ukrayinskyy-instytut-nacionalnoyi-pamyati-prezentuye-istorychnyy-rolyk-do-120-richchya-vid-dnya-narodzhennya-nila-hasevycha