Лариса Громадська
Сторіччя проголошення Української Державності мало би бути великим національним святом. Проте, на жаль, на державному рівні дати, які підкреслюють велич і єдність української нації, не відзначають. Тож, організацію і проведення урочистого заходу, присвяченого цій знаменній даті, що відбувся у колонній залі Київської МДА, взяли на себе Історичний клуб «Холодний Яр», ВО «Свобода», Національний корпус і Правий сектор.
1918 року Українська Народна Республіка стала самостійною, вільною, суверенною Державою українського народу. Проте, за словами Романа Коваля, Михайло Грушевський, який проголосив IV Універсал, вже після проголошення незалежності УНР, писав у своїх статтях, що самостійність — це лише етап до федерації. Не вірив в українську державу і Володимир Винниченко. «Сьогодні вшановують не Миколу Міхновського, не Петра Болбочана, не Євгена Коновальця, а політичних русофілів, які не вірили у незалежність, яку проголошували,» — наголосив Роман Коваль і висловив надію, що наші нащадки відзначатимуть вже не століття проголошення незалежності, а 100 років реального існування могутньої Держави Україна.
І все ж, слова про Українську незалежність пролунали з вуст офіційних осіб УНР і були законодавчо оформлені. І було багато людей, які готові були зі зброєю у руках захищати свою державу. Віра у самостійну Україну не залишала національно свідомих українців упродовж багатьох років совєтської окупації. І саме націоналісти завжди вірили, що самостійна Україна — це головна мета їхньої боротьби (а не федерація з Росією); що велике військо зможе відстояти нашу незалежність.
Звучали розповіді про засновника Організації Українських Націоналістів, полковника Армії УНР Євгена Коновальця, ідеолога українських націоналістів Миколу Міхновського, отаманів визвольних змагань початку ХХ століття.
Роман Коваль нагадав, що 21 січня відбулося багато пам’ятних подій в нашій історії, зокрема: 370 років тому почалася визвольна боротьба українського народу від польського гніту під проводом Гетьмана України Богдана Хмельницького; 21 січня 1978 р. біля могили Тараса Шевченка у Каневі на знак протесту проти російської окупації України спалив себе Олекса Гірник; 1990 р., напередодні Дня Злуки, відбувся живий ланцюг між Києвом і Львовом та ін.
Привітав із 100-річчям Української Незалежності присутніх у залі лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Він запевнив, що 2018 рік стане роком зміни української свідомості, адже ми маємо зрозуміти, що 24 серпня 1991 р. було відновлення Української Держави. Україна в період радянської влади перебувала у московській окупації, відзначив політик. «У період московсько-української війни 1918-1921 рр. нас окупували. Тож, ми маємо самі усвідомити і переконати інших, що лік нашої незалежності потрібно рахувати не від 1991 р., а від 22 січня 1918, коли Українська Республіка проголосила незалежність Української держави».
Слово мали й учасники нинішньої війни на Донбасі. Хвилиною мовчання вшанували Героїв України різних епох, які полягли у боях за волю рідної землі.
Діячі української культури привітали присутніх зі святом, подарувавши пісні періоду УНР та власні твори, написані до знаменної дати. Це заслужені артисти України Тарас Компаніченко і Тарас Силенко, гурти «Хорея козацька», «Рутенія», лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, музиканти Василь Лютий, Григорій Лук’яненко, Анатолій Сухий, Володимир Самайда, Валерій Мартишко…
В урочистостях до 100-ліття проголошення Української Держави взяли участь лідери націоналістичного руху, ветерани легендарних військових формацій, народні депутати України, депутати Київради, громадські діячі, Історичне товариство «Чорні запорожці», українці, які цікавляться історією рідного краю.
