«Просвіта» продемонструвала полтавцям документальний фільм про головного художника УПА

Полтавське обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» та обласна наукова універсальна бібліотека ім. І.П. Котляревського представили полтавцям документальний фільм «Покликав нас Госпожий глас» про художника світового масштабу Ніла Хасевича.

IMG_0019

На запрошення «Просвіти» до Полтави завітав Михайло Ткачук – режисер сімдесяти документальних фільмів, кінодокументаліст, лауреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса. Він розповів про історію створення фільму. “Здобути або не бути”- такою була перша назва, але при перекладі англійською виникла проблема. У фільмі звучать слова пісні УПА, тому цитату з неї зробили саме як назву. Режисер збирав дані про головного художника УПА від сусідів, свідків і друзів дитинства. Кінострічка не має сценарію – це спогади свідків тих подій, зустріч на Покрову в 1992 році воїнів УПА із усього світу, розмова із мистецтвознавцем про винятковий талант Хасевича. Адже як художник, він проявив себе у найрізноманітніших напрямках – малярстві, гобелені, графіці, був неперевершеним майстром екслібрису. А завдяки його малюнкам про УПА дізналися у світі. Провідною лінією фільму стала хресна хода на місце знищення Ніла Хасевича і встановлення там дерев’яного хреста. «Довгий час я не знав, що таке УПА. Потім потроху почав входити в тему і дивувався: що це – армія селюків, армія без держави? І лише коли познайомився з Євгеном Сверстюком, він відкрив мені, що там були дуже цікаві люди. Так я дізнався про Ніла Хасевича. Якось я знімав кіно в Луцьку на Волині, і мене запросило новостворене СБУ (йшов 1992-й рік). Мені показали малюнки Хасевича і кажуть: «Знаєте, у нас хочуть їх викинути». А я їм відповідаю: «Хлопці, та їм же ціни нема! Я зроблю про це фільм!» 25 років тому наша знімальна група відвідала села, в яких жив і займався живописом Ніл Хасевич. Побували і на місці бункеру УПА, який оточила група НКВС і закидала гранатами, а за кілька хвилин до цього художник і його однодумці заспівали гімн «Ще не вмерла Україна» і застрелилися. Будинок і криївка були ретельно зруйновані радянськими катами, а тіла воїнів УПА спалювали чи кидали в річку, щоб не було могил, на які могли приходити родичі, – сповістив Ткачук, – Глядачі побачать версію, яка була створена 2014го. Адже Служба безпеки передала мені матеріали, які в ті часи, коли я знімав, були недоступні. Зокрема, ми не мали фотокарток загиблих Хасевича і його хлопців. Також СБУ знайшла малюнки Хасевича, які на той час, коли ми знімали, були невідомі». Фільм присвячений героям Небесної сотні, бо, на думку автора, це демонструє спадкоємність боротьби за незалежність.

IMG_0012

«Мета показу — це відновлення історичної пам’яті, оскільки Українська повстанська армія — унікальне рідкісне явище. Цей матеріал дає можливість прикладу, як потрібно шукати цієї єдності влади й народу. В історії України, на мою думку, було два моменти, коли єдність народу і влади досягала 100% – це хмельниччина і боротьба УПА. Це породжувало небувалий героїзм. Постать Ніла Хасевича вражає потужністю і бачимо паралелі під час нинішньої московсько-української війни. Українцям доводиться постійно відстоювати право на життя, свою землю і свою мову. Людина, яка із 14 років була без ноги, але зуміла вивчитись в академії мистецтв у Варшаві, мала виставки у Вашингтоні, Парижі і Лондоні, але пішла захищати від окупантів рідну землю і загинула в бункері в 1952 році. Виставки були по всьому світу. Ні, пішов в УПА і там своїм різцем і пензлем воював. Такий подвиг достойний шани і пам’яті поколінь», – прокоментував полтавським журналістам ініціатор показу, голова обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» Микола Кульчинський. На перегляд 45-хвилинної стрічки завітало чимало молоді – старшокласники полтавських шкіл, студенти-історики. Страшенно радий, що прийшла молодь. Вони ж дуже відрізняються від тих, які старші на п’ять років. Це вже діти справжньої України“, — сказав Микола Кульчинський.

IMG_0017

Працівники соціокультурного відділу бібліотеки підготували стенд із публікаціями про Ніла Хасевича. Захід відвідали представники “Волинського братства” у Полтаві, а також гість із Одеси, колишній політв’язень, мовознавець, письменник Олекса Різників. Йому, автору фільму Михайлові Ткачуку та Миколі Кульчинському вручили почесні грамоти від ОДА за вагомий внесок у справу національного відродження.

Підготовлено прес-центром Полтавського обласного товариства «Просвіта» за матеріалами інтернет-джерел

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа