У Полтаві завершилися урочистості «Нас єднає Україна» з нагоди відкриття виставки до 42-ї річниці заснування Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод та вшанування українців, хто у важкій боротьбі відстоював рідну землю.
Учасники ініційованого Полтавською обласною організацією Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих урочистого зібрання (голова Анатолій Банний) та відвідувачі започаткованої Українським інститутом національної пам’яті (голова Володимир В’ятрович), Всеукраїнським товариством політичних в’язнів і репресованих (голова Орина Сокульська) та Музеєм шістдесятництва – філією Музею історії міста Києва (директор філії Олена Лодзинська) виставки «В’язні сумління. Український правозахисний рух 1970–1980-х років» вклонилися пам’яті членів Української Гельсінської групи та Української Гельсінської спілки, котрі в невтомній борні за Свободу і Незалежність відійшли у вічність. Серед них – Микола Руденко, Петро Григоренко, Левко Лук’яненко, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Василь Стус, Іван Сокульський, В’ячеслав Чорновіл, Ярослав Лесів, Ніна Строката, Святослав Караванський…
П’ять років неоголошеної російсько-української війни. Нашого болю, нашої туги за тими, чиї життя віддані за Україну. Полтавці та земляки, котрі приїхали до нашого міста на урочисто-скорботний вечір, – це і голова «Ветеранського об’єднання Українська Гельсінська Спілка» Олесь Шевченко, його заступник Олександр Ткачук, голова Одеської обласної організації ВТПВіР Олекса Різників – вшанували пам’ять захисників України від російських окупантів.
Пливли думки легкі, немов вітрила,
Свята чекала мрія на порі…
І так би випростались, й розпростерли крила,
І засліпились сонцем угорі… –
світлій пам’яті Героїв присвятила поезії ведуча заслужений працівник культури України, голова обласного відділення Міжнародної організації «Жіноча громада» Валентина Шемчук. Цього дня ми були разом із Марією Верлон, Тетяною і Юрієм Грицаями, Ігором Мочаловим, Оленою Синюк, Ольгою Цедік – мамами й батьками полеглих у боротьбі з російськими агресорами на Сході України Романа Василенка, Антона Грицая, Олександра Мочалова, Дениса Синюка, Антона Цедіка.
Благословенне слово промовив отець Богдан Свято-Успенського кафедрального собору Православної Церкви України. Депутат Полтавської районної ради, волонтер Григорій Рябокінь, учитель історії та правознавства Едуард Фісун із учнями міського багатопрофільного ліцею №1 імені І. П. Котляревського, де навчався Антон Цедік, студенти й кандидат філологічних наук Віра Мелешко – завідувач кафедри української літератури Національного університету імені В. Г. Короленка, який закінчив Антон Грицай, військовослужбовці частини 3052 – капітан Сергій Малков і молодший сержант за контрактом Артем Бархан та продовжувачі справи полтавця Романа Василенка, випускників гімназії № 17 і загальноосвітньої школи № 38 Дениса Синюка й Олександра Мочалова – курсанти Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації віддали шану кращим синам України.
Запашний полтавський хліб від ВТПВіР став дарунком артистам пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» (художній керівник заслужений працівник культури України Федір Кривенко) обласної філармонії.
Під склепінням головної зали Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського величалося «Боже великий, єдиний! Нам Україну храни…»
Валентина Шемчук
Фото: Олена Лодзинська
Сергій Харченко
