Громадськість вимагає прийняття нового закону про державну мову

ukrmovaji

Після скасування Конституційним судом закону “Про засади державної мовної політики” утворився правовий вакуум – парламенту необхідно прийняти новий закон про мову, який найбільш повно регулює суспільні сфери та передбачає систему моніторингу і контролю.

Про це на прес-конференції 6 березня повідомили представники громадськості, які закликали уряд публічно підтримати законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №5670-д та звернулись до Верховної Ради України з закликом ухвалити його в першому читанні.

Як зауважив доктор політичних наук, професор Володимир Кулик, згідно з соціологічними дослідженнями, 64% громадян вважають, що держава має підтримувати насамперед  українську мову.

Міф про те, що “мова – не на часі” шкідливий, адже ми маємо приклади таких країн як Ірландія та Білорусь, де уже пізно чи майже пізно займатись державним регулюванням і повернення цих мов до вжитку, – вважає Анастасія Розлуцька, керівник проектів “Є-мова”, “Безкоштовні курси української мови”. Вона наголосила на тому, що сьогодні ми маємо іншу ситуацію завдяки громадянському суспільству і тим подіям, які відбуваються в Україні, тож нарешті держава має узятись за правове врегулювання мовної ситуації.

Співкоординатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда розповів, що найповнішим і найкращим серед існуючих нині законопроектів є проект закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №5670-д, який містить 60 статей, вносить зміни до понад 50 законодавчих актів та охоплює понад 30 різних сфер суспільного життя.

Він регулює застосування саме державної мови, а не мов узагалі. Такий підхід відповідає європейській практиці мовного регулювання, він дозволяє уникнути непотрібного змішування та протиставляння в одному законі державної мови та інших мов із геть іншим статусом та функціями. Важливо також, що законопроект передбачає чіткі механізми контролю за його виконанням.

Як наголосив Тарас Шамайда, законопроект 5670-д має якнайширшу суспільну та політичну підтримку. Він був напрацьований робочою групою правників, громадських активістів та експертів з мовних питань при Координаційній раді з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України та підтриманий цією координаційною радою, відтак доопрацьований і підтриманий профільним комітетом Верховної Ради. Ініціаторами внесення законопроекту на розгляд Верховної Ради є 76 депутатів, що представляють різні політичні сили.

Звичайно, до другого читання можна врахувати багато доповнень”, – зауважив Шамайда.

Юрій Макаров, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, підтримав прийняття мовного закону.

В офіційній сфері українці, україномовні, особливо, ті, які виросли за останні 25 років, які можуть обходитися без російської, почуваються дискримінованими, можливо, ще більше, ніж їхні батьки і діди”, – розповів він.

Він наголосив, що, окрім громадських ініціатив із вивчення української, має бути ініціатива держави.

Активісти повідомили, що надіслали звернення представників українських громадських організацій до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо підтримки законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №5670-д України та звернутися до Верховної Ради України з закликом ухвалити його в першому читанні.

Законопроект підтримали, зокрема, Міністерство культури України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство Молоді та спорту України, Держкомтелерадіо, Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка, Вчена рада Національного університету «Києво-Могилянська академія», Вчена рада Київського національного університету, широке коло громадських організацій, діячів культури та експертів, громадських діячів Донеччини тощо.

Також під час прес-конференції громадськості було презентовано інфографіку МІФИ ТА ПРАВДА ПРО НОВИЙ МОВНИЙ ЗАКОН або Чому законопроект 5670-д є нагальним, де проаналізована мовна ситуація у різних сферах вжитку

Опубліковано Громадське життя.