Сергій Неділько людина скромна. Його позивний відповідає характеру. Проте його можна вважати легендою і навіть символом націоналістичного руху останніх десятиліть. Не вчора з’явився на передовій українського фронту. Ще з часів студентства в Києві долучився до лав патріотичної молоді, брав активну участь в акціях декомунізації столиці та вшануванні героїв визвольних змагань.
Сергій був одним з лідерів гурту «Самостійна Україна», учасником захоплення в березні 2000 року центрального офісу комуністичної партії з вимогами декомунізації та знешкодження «п’ятої колони». Нажаль, тоді до слушних і нагальних вимог молоді не дослухалися, гіркі плоди цього пожинаємо досі.
Юнацтво потрапило за грати. Трималися мужньо і виклично і, зрештою, під тиском громадськості були звільнені. Не пожалкував за своїм вчинком, не відійшов, не зламався. Ініціював і очолив український молодіжний комітет з проведення суду над злочинами комуністів «Нюрнберг-2», який організовував конференції в Києві на інших містах України, представляв українську делегацію на міжнародному Вільнюському процесі з оцінки злочинів комунізму. Провідний діяч «Меморіалу» та ГО «Українська справа».
Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності, після якої певний час працював головою Обухівської РДА на Київщині.
Сергій став промотором системи національно-патріотичного виховання як член штабу гри «Джура» та директор Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді МОН України.
Людина ідеї і чину. З першого дня повномасштабної агресії на захисті Батьківщини.
Віктор Рог
