Колишній нападник «Дніпра» та національної команди України Роман Зозуля успішно виступає в Іспанії.
Його «Альбасете» має слушну нагоду здобути путівку до Прімери – елітного дивізіону. Українець є лідером команди, вболівальники готові на руках його носити. Схоже, Роман знайшов свою команду на Піренеях. Розпочиналося все на Піренеях дуже неприємно для нього. Клуб «Райо Вальєкано», у якому Зозуля виступав на правах оренди, сповідує ліві погляди. Зовсім скоро стало відомо про патріотизм Зозулі, його всебічну допомогу українським військовим, які протистоять на Донбасі московсько-терористичним бандам. Фанати «Райо», як з’ясувалося, у дружніх стосунках із москалями. Не обійшлося й без втручання Кремля, який спонсорував чисельні акції супроти українця, всіляко підбурював уболівальників. Зозулі відверто погрожували. Чинили тиск навіть безпосередньо з трибун під час домашніх поєдинків команди. Переймаючись, насамперед, долею сім’ї, нападник залишив клуб із передмістя Мадриду.
Далі було повернення у «Бетис», який виступав в еліті і з яким була чинна угода про співпрацю. Зозуля, здебільшого, виходив на заміну. Каші не псував, навіть відзначився декількома голами, але до повноцінного контракту справа так і не дійшла. В «Альбасете», як стверджують іспанські журналісти, український нападник переписує історію клубу. Завдяки його хисту команда успішно конкурує із, щонайменше, сімома клубами за право підвищитися у класі. При цьому виокремлюють той факт, що Сегунда – друга іспанська ліга, за класом не поступається найвищим лігам багатьох європейських чемпіонатів. Видання «El Digital de Albacete», віддаючи шану форварду з України, дало заголовок статті українською мовою – «Вражаючий Зозуля!». У дописі йдеться про високий професіоналізм Романа, який повністю віддає себе у кожному матчі, захищаючи емблему клубу. На арені «Нуево Арканхель» у нього багато прихильників.
Найавторитетніше спортивне видання Іспанії «AS» також не оминуло увагою гру українця, виокремлюючи його бомбардирські здібності. Журналісти газети наголошують, що Зозуля і його партнер по нападу Жеремі Бела забили майже половину голів своєї команди – 15 із 33-х. У поєдинку проти «Кордоби» Роман відзначився двічі. Сталося це у ювілейному 50-му матчі в футболці «Альбасете». Наголошується, що завдяки самопожертві, класу та голам Зозуля вже зараз вписав своє ім’я в історію «Альбасете», став кумиром його вболівальників. Також пригадують минулий сезон, коли команда, завдяки Роману, зберегла прописку у Сегунді.
Результативна гра нападника не може не привернути увагу тренерів національної команди України. Очевидно, що гравцеві, який понад два роки не зодягав футболку головної команди країни, нададуть шанс проявити себе. Грядуть поєдинки з Португалією, Люксембургом, Сербією. Та ще й «жовто-сині» щоразу відчувають неабиякий дефіцит нападників, які можуть втілювати у голи атакуючі потуги партнерів. Вміння Зозулі влучно завершувати дії у нападі відомі ще з часів його виступів за «Дніпро». Втішно, що нападник врешті повертається на свій звичний рівень. Його шанують тренери, партнери, вболівальники.
Очевидно, що з «буканерос» – фанатами «Райо Вальєкано» у Романа не могло скластися інакше, ніж сталося. Не лише клуб, а й район іспанської столиці Вальєкас, сповідують ліві політичні погляди. Стриманість Зозулі вражає. Адже йому доводилося тренуватися в часі, коли висіли банери, що він нацист. Провокувалися сутички. Гравцеві доводилося залишати стадіон через потаємний вихід.
Підбурювані Москвою іспанські невігласи лютували від Тризуба на футболці Зозулі та підтримки ним українських бійців на Донбасі. Стіни офісу клубу найбільш його радикальні фанати розписали гаслами на кшталт «Вальєкас разом із Донбасом». Були з-поміж прихильників «Райо» й такі, хто підтримував Романа. «Він – український націоналіст. Ви подивіться, він веде боротьбу проти російської окупації своєї країни. Він не нацист», «А Степан Бандера? Хіба він був фашистським колабораціоністом?», «Захищати свою країну – це відразу стати нацистом? Ви ненормальні. І були такими із самого початку», «Футбол – це забивати голи і вигравати матчі. І все. Політику до біса», «Мамо рідна, яка недолугість. Виходить, всі, хто був на Майдані і боролись із російським впливом, стали нацистами?»,– ці та інші відгуки на ситуацію довкола Романа Зозулі можна було знайти у світовій павутині.
Справа набула тоді поголосу у Європі. Знайшлися бовдури, які пристали на бік наших недругів. У Німеччині, під час поєдинку «Баєрн» – «Вольфсбург», уболівальники мюнхенського клубу також вивісили банер із нацистськими звинуваченнями щодо Зозулі. Генеральний консул України в Мюнхені Вадим Костюк різко засудив дії фанатів місцевої команди. Керівництву клубу «Баєрн» було направлено лист із вимогами засудити та вибачитися. Наголошувалося, що дивно виглядають такі дії на теренах Баварії, беручи до уваги історичні факти, які пов’язують цей регіон із зародженням та розвитком одного із найстрашніших режимів у світі.
Натомість, посольство України в Іспанії ані пари з вуст. Не було жодної заяви. Посол Анатолій Щерба обрав тоді роль страуса. Не повстав ані за Державний символ України, ані за українського патріота, який зазнав утисків у чужій країні. Роман Зозуля слушно наголошував, що скандал не футбольний, а політичний. Не дивно, що саме він став об’єктом нападів злочинної путінської імперії і проплачених нею невігласів. Допомога Зозулі українському війську у боротьбі із московсько-терористичними бандами вражає. Гравець організовує і відправляє на Донбас фури із гуманітарними товарами, створив спеціальний фонд, влаштовує аукціони, відремонтував приміщення дніпровського воєнного шпиталю.
Звісно, він не тільки грою заслужив право виступати за збірну України. Більше того, він гідний бути її титульним представником. Як на мене, навіть якщо б Зозуля поступався комусь за ігровими показниками, він все рівно гідний бути у таборі головної команди країни. Національної команди України!
Григорій Жибак
