Зруйновану дорогу можна відбудувати, руйнування культурної ідентичності переважно незворотні

Kuprianowicz8

18 січня 2019 року відбулася традиційна новорічна зустріч президентського подружжя – Агати Корнгаузер-Дуди та Анджея Дуди – з представниками всіх головних релігій та конфесій у Польщі, а також з представниками національних та етнічних меншин, що проживають на території Польщі. Серед запрошених були очільники та віряни Римо-католицької церкви, представники єврейської та мусульманської спільнот, очільники та віряни церков-членів Польської екуменічної ради, очільники польових душпастирств Війська польського. До Президентського палацу прибули також представники організацій національних і етнічних меншин, що є членами Спільної комісії уряду та національних й етнічних меншин.

Українську спільноту представляли: голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, д-р Григорій Купріянович, голова Українського товариства, співголова cпільної комісії. Від лемківської громади у зустрічі брала участь Мирослава Копистянська. Польську автокефальну православну церкву представляв митрополит Сава,  а Українську греко- католицької церкву у Польщі о.протоієрей Богдан Круба.

Промова співголови

Спільної комісії уряду та національних й етнічних меншин

Григорія Купріяновича

на новорічній зустрічі Президента Республіки Польщі Анджея Дуди

з представниками церков та конфесійних об’єднань,

а також національних та етнічних меншин у Польщі.

Вельмишановний пане Президенте з Дружиною,

Ваше Високопреосвященство, Ясновельможний пане,

очільники та представники церков та конфесійних об’єднань,

шановні представники національних та етнічних меншин,

вельмишановні міністри Канцелярії Президента!

Початок року – це гарний час для того, аби замислитися над минулим і шукати перспективи на майбутнє. Також це гарна нагода для побажань, які я хотів би висловити від імені громадян Республіки Польщі, що належать до національних та етнічних меншин і спільноти, що розмовляє регіональною мовою.

Минулого року ми святкували 100-річчя відновлення польської незалежності. Символічно, що перший раз до святкувань змогли так широко долучитися національні та етнічні меншини, за що я хотів би Вам щиро подякувати. Дякуємо також за те, що Ви завжди наголошували на громадянському характері державної спільноти, що для нас – для меншин – є особливо важливим та значущим.

У році, що починається, натхненням для нашої спільної рефлексії може бути вже згаданий ювілей 450-річчя Люблінської унії. В історичній пам’яті представників національностей, що творили тодішню польську Республіку, ця епохальна подія оцінюється по-різному. Тож святкування цієї річниці може стати чудовою нагодою для того, аби вчитися один в одного чуйності та різних бачень нашої спільної історії. Для мене – православного українця, який походить з Підляшшя, а мешкає якраз у Любліні – це особливо важливо.

Для меншинних спільнот 2019 рік буде часом роздумів про надбання закону про національні та етнічні меншини. Адже вже через рік ми святкуватимемо ювілей 15-річчя ухвалення у Сеймі цього фундаментального для нас юридичного акту, який став великим досягненням польської демократії. Сьогодні, однак, ми відчуваємо, що чинна система функціонування культури меншин вже суттєво вичерпала себе і вимагає серйозного реформування, а також випрацювання ефективніших форм діяльності держави у цій сфері.

Збереження власної ідентичності меншини – це велике випробування. Поляки знають, як буває важко зберегти власну ідентичність, коли становиш меншість. Тож ми розраховуємо на розуміння та підтримку для наших спільнот, які спрямовують свої зусилля на таке збереження. Передусім ми звертаємося саме до Вас, пане Президенте. Тут ми повинні нагадати про постать покійного Павла Адамовича, мера міста Ґданська, якого ми назавжди запам’ятаємо як Людину, що розуміла і підтримувала меншини. Ми всі розділяємо біль і жалобу після його смерті…

Я би хотів побажати нам усім, щоб ми зуміли перемогти дух ненависті. На жаль, меншини також бувають об’єктом ворожості, а водночас особливо добре розуміють, наскільки велику загрозу становить таке зерно ненависті. Адже ворожість та ненависть найпростіше направити якраз на людей, що відрізняються від більшості у культурному, релігійному чи етнічному аспектах.

Сьогодні ми бажаємо Республіці Польщі і собі самим, щоби національні та етнічні меншини, а також спільнота, що говорить регіональною мовою, і надалі збагачували культурну мозаїку польської держави. Зруйновану дорогу можна відбудувати, занедбаний будинок – відремонтувати, на це потрібні лише кошти. Але у випадку знищення ідентичності, переривання культурної тяглості, наслідки стають переважно незворотними – гине унікальна культура, малий мікрокосмос.

Ми віримо в те, що 2019 рік буде для Польщі часом творення громадянської спільноти, основою для якої буде демократична правова держава. Від імені національних меншин я б хотів переказати Вам, пане Президенте, Вашій шановній Дружині, а також всім громадянам Республіки Польщі щирі побажання, аби цей рік став часом, повним Божого благословення та миру, роком Віри, Надії та Любові. 

Джерело – Наше Слово, Варшава

Виступ відбувався польською мовою, оригінал тексту можна прочитати тут

Опубліковано Пряма мова.