Як правильно вчити дітей колабораціонізму в школі

histor-uaКілька думок за підсумками круглого столу з приводу проблем підручника з історії за 10 клас.
Громадськість та науковці однозначно вітають появу підручника «Історія: Україна і світ». Ніхто не ставить під сумнів необхідності і важливість цього видання, а також заслуг його авторів у покращенні якості шкільної освіти.
За словами авторів підручника, вони ставили перед собою завдання спонукати учнів бачити в історії людський вимір, критично мислити і пізнавати історичний досвід, сприймати історичні проблеми цілісно та неоднозначно і тп.
Однак, на думку інших учасників заходу, базоване на таких підходах представлення питання колабораціонізму виявилося не зовсім вдалим. У багатьох моментах це поставило під загрозу правдиве висвітлення української історії, а з огляду на цільову аудиторію, викликало серйозну небезпеку, що стосується національного виховання учнівської молоді. Асоціативне мислення та сучасні підходи до сприйняття інформації, які притаманні дітям, сприятимуть засвоюванню ними помилкових та неправдивих уявлень про український визвольний рух і його діячів, зокрема Р.Шухевича. У контексті інформаційного протистояння з Росією та іншими сусідами, такі речі однозначно будуть використані в боротьбі проти України та загрожують відродженню антиукраїнських міфів і кліше про українських націоналістів, як «зрадників» свого народу і «прислужників» фашизму.
Разом із цим було висловлено ряд застережень, щодо точності поданої в підручнику хронології, доступності мови, якості редакційної роботи, а також потребі більшого акцентування на визначальних національних подіях. Окреме занепокоєння викликала відсутність інформації про рецензентів та експертів видання, які мали б вирішити вказану проблему ще на початковій стадії.
Виявилося, що ситуація, яка виникла з висвітленням проблеми колабораціонізму, у значній мірі пов’язана із затвердженою МОН програмою курсу (яка в свою чергу базується на своєрідних підходах «і вашим, і нашим»), технічними особливостями видавничої діяльності (не можливості, зі слів авторів, впливати на підсумковий макет), а також переконаннями авторів, які намагалися у певний спосіб реалізувати свій творчий задум.
Учасники заходу вирішили, що необхідно вилучити уточнююче формулювання – «Прояви колабораціонізму» з назви підрозділу і внести необхідні правки у текст підручника. Для цього буде підготовлене відповідне звернення до Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації освіти та інших відповідальних органів. Автори підручника погодилися підтримати таке звернення за умови технічної можливості внесення цих змін.
Під загальним враженням від освітньої сфери, у контексті даної проблеми доводиться констатувати, що між авторами, міністерством, чиновниками, школою, вчителями, учнями та суспільством бракує взаєморозуміння і координації. Чимало актуальних для нашої держави речей впирається у непотрібні процедури, документи і рішення. Багато, чого залежить від застарілих підходів, антидержавної установки, безвідповідальності (в тому числі й боязні брати відповідальність на себе) і недбалості учасників процесу. Через кулуарність і закритість, проблеми не вирішуються на початковому етапі, а у випадку з готовим продуктом шляхом аргументації – «я не я, і хата не моя», «сам дурак» або «зроби краще», тим більше.
Як наслідок, громадськість повинна активніше долучатися до участі в освітніх процесах, і ще на стадії підготовки, обговорювати і контролювати актуальні питання. Натомість влада, у свою чергу, повинна забезпечити прозорість та відкритість всіх процесів та надати можливість оперативних змін.
З приводу авторів підручників та вчителів, то вони повинні чітко усвідомлювати свою державницьку роль, пройнятися відповідальністю за формування свідомих громадян й патріотів, і не зловживати особистою інтерпретацією подій або способів їх викладу.

Роман Грицьків
Опубліковано Пряма мова.