Війна не тільки в ком’ютерах, вона на наших вулицях

Сергій Кузан

В Києві підірвано полковника розвідки ГУР Шаповала, в Маріуполі – полковника контррозвідки СБУ Хараберюша. Список замахів, вбивств і диверсій можна продовжувати, але беззаперечним є факт – війна вже давно на наших вулицях. Вона не десь “на Сході”, “в АТО”, “між олігархами”…

19430013_1606161536092253_5436440799078876084_n

Молоді офіцери, що проявили себе і здобули кар’єрний зріст в цій російсько-українській війні – саме вони є головною мішенню терористів.

Так, ми маємо справу з державним тероризмом, з державою-терористом, про що говоримо з 2014 року.

Ми заганяємо звіра в кут, тому він стане ще більш агресивним і небезпечним. А отже, побільшає замахів, вбивств, терактів. Це погано, але неминуче – такі правила ведення тотальної війни.

Що робити? Підтримувати тих, від кого залежить мир на нашій землі. Часто можна почути про “втому” і “розчарування” від війни. Це закономірні явища, однак слід пам’ятати, що такі настрої щедро підживлюються російським дезінформом. Для прикладу, річний бюджет RT складає 600 млн $, що є більше, аніж оборонний бюджет України.

Саме тому величезну пошану особисто в мене викликають люди і організації, що не піддались занепадницьким настроям і продовжують підтримувати наших бійців. В першу чергу хочу відзначити фонд Friends of Ukraine Defense Forces Fund, що допомагає в тому числі підрозділам ГУР Міноборони України. Їхня допомога врятувала вже не одне життя за ці 3 роки війни.

Але спекулювати на допомозі не можна.

Буквально тиждень тому на засіданні профільного парламентського комітету з питань національної безпеки (голова – Сергій Пашинський), керівник #ВільніЛюди народний депутат Андрій Левус публічно заявив про катастрофічне недофінансування української розвідки, прямо вказавши на це Володимиру Гройсману.

Така ситуація неприпустима і мусить бути виправлена. Лише коли Уряд, українська громада в Україні та поза нею спільно працюватимуть на перемогу, Росія обламає зуби об нас. Їй не допоможуть ні їхні бомби, ні диверсанти, ні потоки інформаційної пропаганди. Політики, військові, громадськість – кожен на своєму відтинку праці мусить наближати перемогу.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа