Історія — це великий скарб людства. Правильно подати всі її тонкощі та представити події у всіх кольорах може не кожен. Підтримка і вшанування національної пам’яті й слави є одним із елементів успішного виховання підростаючого покоління. Часто ми проходимо повз місця, будівлі та навіть людей і не маємо уявлення, що припало на їх стіни, землю та виснажені працею плечі?
Не раз спостерігається плинність історичної боротьби через кожну із сторінок історичних книг, через розповіді знайомих, друзів, родини, через відео та фото матеріали, що отримуємо із фронту. На жаль, ЗМІ та телебачення іноді замовчують про війну, наповнюють ефіри розвагами та фільмами (в кращому випадку не російського виробництва). Ми ходимо по мирних вулицях і забуваємо основне, що війна триває. Вона не завершилась, просто стихала, щоб наростити сили та завдати неочікуваних ударів. Зараз, в період гібридної війни проти України, кожен має взяти свою зброю: чи це перо, чи папка документів, чи активна дія і робота з громадськістю та молоддю, чи автомат – щоб стати на захист нашої держави.
Одним із важливих аспектів сьогоднішньої війни є навчання. Під ним ми розуміємо правильне трактування інформації, формування активної і свідомої молоді та розставлення акцентів на важливих моментах. Часто чуємо, що без минулого не буде майбутнього — й це не вигадки. Навіть сотню років тому формувалися молодіжні організації, як “Пласт”, “Січ” та ін, добровольчі загони та інтелектуальні гуртки, які на прикладі й досвіді інших держав, ставили за мету здобути Українську самостійність. Правильний аналіз історії Перших визвольних змагань, точні акценти, пошук проблем та методів їх вирішення дали змогу Євгенові Коновальцю сформувати найбільш сильну структуру в Україні — ОУН, а його наступникам — Степанові Бандері, Роману Шухевичу, Василеві Куку та ін. розбудовувати та керувати національним зривом, який вилився у формі УПА.
Нещодавно вийшла друком книга кандидата історичних наук, Сергія Волянюка під назвою “Історія воєнної округи УПА “Лисоня”. У ній автор описує боротьбу відділів Української Повстанської Армії із окупантами: німцями, росіянами та поляками. Оскільки саме УПА була тією армією, що вела боротьбу одночасно і з нацистським та комуністичним окупаційними режимами. У книжці, на основі архівних документів, опублікованих джерел і наукової літератури, розповідається про становлення, розвиток та діяльність відділів УПА.
Воєнна округа “Лисоня”, як частина крайової групи УПА-Захід, охоплювала території Тернопільщини, Чортківщини, Бережанщини, Рогатинщини, Перемишлянщини, Кременеччини, Хмельниччини, Кам’янець-Подільщини й Вінниччини. Ця наукова монографія описує формування структури УПА в області, розкриває воєнний, організаційний і територіальний поділ “Лисоні” та її керівний склад. Даний матеріал висвітлений у трьох основних розділах книжки, які хронологічно стосуються 1943 – 1947 рр. – періоду найактивнішої діяльності УПА в краю.
Саме тут, на сторінках книжки, можна віднайти багато невідомої інформації про військово-пропагандистську діяльність повстанської армії. Також книжка щедро ілюстрована повстанськими світлинами, підготовленими картами і схемами та витягами із документів, як ОУН та УПА, так і їхніх супротивників. Тепер прізвища вояків і командирів УПА та членів й провідників національно-визвольного підпілля викарбувані чорнилом на сторінках книги, що є мінімальною подякую за їх жертовне нелегке життя.
МНК, користуючись можливістю, поспілкувалися із автором книжки, поставили кілька запитань:
— Сергію, чому ви вирішили взяти саме цю тему для дослідження?
— За фахом я історик, тому власне і веду історичні дослідження, а їхня тематика сформувалася ще під час навчання на історичному факультеті. Справа у тому, що про діяльність Української Повстанської Армії на Тернопільщині, як і про національно-визвольний рух загалом, написано мало якісних та комплексних праць. Це й зумовило провадити вивчення історії УПА у нашому краю. Тим паче, що ця ніша була не заповнена. Попри це, від себе потрібно віддати шану воякам УПА і членам збройного підпілля, які у той жорстокий час, кинувши виклик двом ворожим імперіям, віддавали свою молодість, здоров’я і життя в ім’я побудови Української Держави.
— Як ви шукали різноманітні факти та спогади, використані в книзі?
— Під час підготовки книжки не ставив перед собою мету створити літературно-художню чи науково-популярну працю про відділи УПА, натомість прагнув подати лаконічну наукову розвідку, що побудована переважно на архівних документах і матеріалах. Відповідно, опрацьовував фонди архівних установ Тернополя, Львова, Хмельницька, Вінниці, Києва та ін. Згодом, доповнював ці дані мемуаристичною літературою та спогадами вояків УПА і членів ОУН, які брали активну участь у той буремний час.
— Чим особлива ця книга?
— У книжці детально розповідається про внесок Організації Українських Націоналістів у розбудову Тернопільської воєнної округи, якій присвоїли назву “Лисоня”. Зокрема, про роботу військової (організаційно-мобілізаційної) референтури ОУН, формування збройних груп Української Народної Самооборони – предвісника УПА у Галичині.
Дане дослідження містить інформацію про поділ, структуру, чисельність та командний склад УПА на Тернопільщині, діяльність її відділів проти німецького і радянського режимів, а також проти польського
підпілля.
У книжці також розповідається про процес розформування “Лисоні” як військово-територіальної одиниці повстанської армії (1946-1947 рр.) та подальшу участь вояків УПА, членів ОУН і безпартійних патріотів у лавах збройного підпілля. Увесь пласт цього дослідження якраз стосується територій, які охоплювала третя воєнна округа УПА “Лисоня”, основою якої була саме Тернопільщина.
Члени Тернопільського осередку МНК також відвідали презентацію книги “Історія воєнної округи УПА “Лисоня”. Захід проводився 30 січня у Тернополі. Своїми враженнями ділиться голова секретаріату ТОО МНК – Василь Панькевич:
— “Я вже не вперше на презентаціях книжок Сергія Волянюка, у яких він розкриває невідомі сторінки з історії УПА. До моїх рук потрапляли й інші праці цього автора, та мушу сказати, що кожна все цікавіша попередньої. Певною особливістю цієї книги є те, що замість зашифрованих псевд Сергій пише справжні імена людей, завдяки чому можна дізнатися чи часом не твій прадід був борцем за волю України. Наш осередок щорічно проводить вишкільний табір “Лисоня” там, відбувалися бої УСС, а пізніше УПА, це за 5 км від гори Лисоня. Вже два роки поспіль я займаюся організаційними питання та виконую роль коменданта. Тож підсумую, що підтримка історичної слави та належне виховання молодого покоління – гаранти успішного формування дієвої та відповідальної генерації українців“.
