Провід ОУН (бандерівців) із сумом повідомляє, що 6 грудня 2021 у м. Львові на 102 році життя померла чільна діячка ОУН, зв’язкова Р. Шухевича
Ольга Ільків – «Марійка», «Роксоляна», «О. Звіробій».
Сл. п. Ольга Ольків народилася в родині Фаустина та Розалії-Катерини Коцур 21 червня 1920 у м. Стрию. Навчалася в Стрию у польській школі (1927-1933) та українській гімназії Рідної школи (1933-1936), гімназії Українського інституту для дівчат у Перемишлі (1936-1939), член Пласту (1936). Улітку 1934 р. виїхала до мами, яка раніше розлучилася з батьком, у Варшаву. У Кракові після закінчення курсів від Ярославської гімназії склала матуру (1940).
6 червня 1941 р. вступила в ОУН-р. Після вишколів була нелегально переправлена через границю до Львова, де 24 липня 1941 р. скерована в Похідних групах на Житомирщину. Однак, після проведених гестапо арештів членів ОУН у Львові, похід скасували. Відтак Ільків працювала у Головній дирекції Львівської залізниці друкаркою. На свої документи діставала квитки для оунівців.
Провідниця жіночої сітки ОУН-р м. Львова (весна 1942 – березень 1944), заступник провідниці жіночої сітки та референта УЧХ Дрогобиччини (08.1944 – 01.1945), провідниця жіночої сітки та референт УЧХ Станиславівської обл. (02.1944 – 03.1945).
27 квітня 1943 р. взяла шлюб у храмі Преображення Господнього у Львові з Володимиром Ликотою – «Данилом», керівником Стрийського Проводу ОУН (загинув 17 березня 1948 р.). 11 липня 1946 р. в селі Конюхів Стрийського р-ну народила доньку Звениславу та у с. Грімне Городоцького району 8 грудня 1947 р. сина Володимира.
В 1946-1950 р. зв’язкова і утримувач підпільних квартир Р. Шухевича, зокрема в с. Княгиничі Рогатинського р-ну та у с. Грімне Городоцького району.
Ольга Ільків захоплювалася поезією, і сама писала вірші (псевдонім «О. Звіробій»), які поклала на музику Марта Пашківська у 1948. На початку 1950 р. Роман Шухевич через Галину Дидик передав «штафету», в якій рекомендував їй переїхати з родиною на Донбас та створити там осередок ОУН.
14 березня 1950 р. у Львові заарештована співробітниками МГБ. 24.11.1951 р. засуджена Особливою нарадою при МГБ у Києві на 25 років з конфіскацією майна. Ув’язнення відбувала в Олександровській, Володимирській тюрмах та в Іркутській області. Звільнена 6 лютого 1964 р.
Від вересня 1964 р. працювала санітаркою в Львівській обласній лікарні, від 1966 р. – у домоуправі м. Львова двірником, щоб отримати помешкання та забрати дітей з інтернату. З 1972 р. до виходу на пенсію (1976) працювала у Львівському історичному музеї. Згодом, у відділі фондів Музею народної архітектури та побуту у Львові (1977-1979), збирала старожитності на Опіллі, зокрема, Ходорівщині.
Ольга Ільків брала участь в установчих зборах Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА ім. ген. Р. Шухевича – «Т. Чупринки», Конгресу Українських Націоналістів у Києві (1992). У 1995-2000 рр. – заступник голови Всеукраїнської ліги українських жінок, від 2003 співпрацює у Львівському обласному громадському об’єднанні «Комітет Свободи», з 2015 р. член ВО Свободи.
Була учасницею багатьох наукових та виховних заходів, присвячених Визвольним змаганням українців, брала активну участь у політичному житті України. У 2012 р. за активну громадянську та життєву позицію, творчу діяльність, участь у наукових та виховних заходах, Ольга Ільків була відзначена у номінації «Львів’янин (львів’янка) року».
Ольга Ільків є однієї з героїнь фільму «Три історії Галичини». Нагороджена у 2008 р. Орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня.
Вічна пам’ять!
Голова ОУН (б) Стефан Романів
Інформація щодо парастасу і похорону:
Завтра ввечері відбудеться парастас, а у середу Ольгу Ільків поховають на полі почесних поховань Меморіалу воїнів УПА.
Так, завтра, 7 грудня, о 19.30 год у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, що вул. Науковій, 19А, відбудеться парастас. (Храм розташований за Сільпо на Науковій)
У середу об 11.00 год у цьому ж храмі розпочнеться прощання та Чин похорону.
Поховають Ольгу Ільків на полі почесних поховань Меморіалу воїнів УПА на вул. Мечникова.
