Команда Зеленського капітулює перед вимогами російських спецслужб закрити “Миротворець”

265300627_421031076182516_440257286707097570_n

Загроза російського військового вторгнення сьогодні реальна, як ніколи раніше. Якщо Заходу не вдасться зупинити В.Путіна, то розпочнеться зовсім інша війна, ніж та, що сьогодні триває на Донбасі. Більш драматична та жахлива за людськими втратами. Агресор мріє не тільки механічно захопити територію, але й фізично знищити український народ, вцілілі представники якого мають стати покірними малоросами. Зупинити ворога, відстояти власну свободу і незалежність можемо тільки разом, тому єднання українського суспільства є ключовим завданням сьогодення.
Нажаль, у минулий вівторок ми стали свідками заяви одного із вітчизняних політиків про зовсім інше єднання, яке послаблює Україну перед обличчям ворога. Фактично, йдеться про виконання ультимативних вимог країни-агресора щодо закриття сайту «Миротворець», які лунають з кінця 2014 року. До цього вівторку істерика Кремля лише додавала натхнення тисячам українських волонтерів, які щоденно по крихах збирають інформацію стосовно російських окупантів, зрадників України та іноземних колаборантів Кремля, яка згодом оприлюднюється на «Миротворці». Однак, Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова виступили у ролі одного з ініціаторів «обговорення питання, як об`єднати зусилля, щоб нарешті такий сайт вже не працював». Одночасно, ініціювала звернення до українських правоохоронних органів «для того, щоб все ж, нарешті доля цього сайту «Миротворець» була вирішена», після чого кіберполіція розпочала досудове слідство для встановлення джерел надходження інформації до бази сайту.
Не будемо зупинятися на історії з 13-річною дівчиною – «жертвою української хунти», яка стала привидом для атаки на українських волонтерів та «Миротворець», бо про це опубліковано достатньо журналістських матеріалів. Але згадаємо про долі тисяч інших українських дітей, чиї батьки та матері були вбиті російськими окупантами на Сході. Згадаємо 16-річного Степана Чубенка, якого закатували у липні 2014 у Донецьку за жовто-блакитної стрічки, а також 15-річного Данилу Дідіка, який загинув в лютому 2015 в Харкові в наслідок терористичного акту, організованого спецслужбами РФ. Та нагадаємо, що публічна персоналізація вбивць, які скоїли усі ці злочини, є головною метою у роботі сайту «Миротворець».
Але є ще один аспект заяви Л.Денісової, який відразу підхопили російські пропагандистські ресурси – про нібито «багато шкоди від сайту «Миротворець» для громадян». Цей російський наратив, який роками обсмоктували на кремлівських шоу Скабєєвої-Соловйова, став неочікуваним ударом для українських патріотів. Нажаль, але з вуст нашого омбудсмену не пролунало жодного слова, навіть якогось натяку на «зворотній бік медалі» – про виключно важливу роль цього інформаційного майданчика у справі захисту національної безпеки України.
Колектив нашого центру з числа офіцерів і генералів СБУ, які у 2014-2019 роках приймали безпосередню участь у відсічі російської агресії, має честь засвідчити, що внесок волонтерів та адміністраторів «Миротворця» у справу захисту України не поступається внеску бійців добровольчих батальйонів, українських військових і правоохоронців. Це зовсім інше поле битви, і на цьому полі наша перемога очевидна.
Завдяки зібраній та оприлюдненій на цьому сайті інформації українськими контррозвідниками, прикордонниками та співробітниками МВС були затримані десятки російських найманців.
З часу свого заснування «Миротворець» став своєрідним бар`єром для проникнення на підконтрольну територію тисяч російських пособників та членів НЗФ. Він суттєво ускладнив роботу російських спецслужб з вербування серед бойовиків на Донбасі агентів для проведення терористичних атак у Києві, Одесі, Харкові чи Львові. Даними сайту активно користуються спецслужби Молдови, Польщі, Грузії, країн Балтії та інших держав для недопущення в`їзду на власну територію російських громадян, які приймали участь в агресії проти України.
Сьогодні саме «Миротворець» значною мірою утримує від поїздок до окупованого Криму та Донбасу багатьох проросійських політиків з ЄС, яких Москва намагається використовувати для легітимізації окупаційної влади, адже чисельні інформування українських спецслужб з цього приводу на адресу західних партнерів часто залишаються без реагування. І саме ці проросійські політики з Італії, Франції, Німеччини, побоюючись публічного викриття власних зав`язків з Кремлем, голосно лають волонтерів «Миротворця» у стінах Європарламенту та ініціюють скарги до офісу Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
В останні дні користь від праці «Миротворця» зросла ще більш, і в першу чергу – для Європейського Союзу. Нагадаємо, що 25 листопада цього року Європарламент закликав країни ЄС ввести персональні санкції проти членів позаштатного підрозділу військової розвідки Росії під брендом ПВК «Вагнер». Єдиним публічним джерелом, де акумулюється подібна інформація, є «Миротворець», причому мова йде про понад три тисячі найманців, багато з яких були встановлені під час власних аналітичних досліджень «Українським центром аналітики і безпеки».
З повагою та розумінням ставимося до важливості реагування на порушення, які належать до сфери відповідальності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, але доти, поки дії та заяви українського омбудсмена є виваженими, обґрунтованими та не виходять за межі компетенції на шкоду національній безпеці України. Персональна справа із захисту прав однієї людини не повинна знищити важливу складову систему захисту життів мільйонів українців. В умовах, коли Москва стягує до кордонів України 100-тисячне угрупування своїх військ, поведінка у дусі середньорічного афоризму «Нехай загине світ, але звершиться правосуддя» виглядає помилкою, яка межує з капітуляцією.
Маємо надію, що Людмила Денісова піддалася емоціям, та змінить акценти у своїх наступних коментарях щодо функціонування сайту «Миротворець». Сподіваємося, що у процесі важливої справи захисту прав дітей на окупованих територіях, які стали жертвами російської пропаганди, наш омбудсмен врахує виключну важливість «Миротворця» як потужного інформаційного ресурсу для протистояння російській агресії. У зв`язку з цим, звертаємося до громадськості та всіх ветеранів російсько-української війни приєднатися до публічної дискусії щодо ініціативи Л.Денісової про закриття проекту «Миротворець», аби знайти найбільш оптимальне рішення та гарантовано не допустити послаблення України в умовах стрімко зростання загрози російського вторгнення. Свою власну позицію команда УЦАБ оприлюднила.
Голова Наглядової Ради
ГО «Український центр аналітики і безпеки»
Голова Служби безпеки України (2015-2019 роки)
Генерал армії України
Василь Грицак
Голова ГО «Український центр аналітики і безпеки»
Генерал-майор
Служби безпеки України (у запасі)
Владислав Косинський
Члени ГО «Український центр аналітики і безпеки»:
Генерал-полковник
Служби безпеки України (у запасі)
Віталій Маліков
Генерал-полковник
Служби безпеки України (у запасі)
Олег Фролов
Генерал-лейтенант
Служби безпеки України (у запасі)
Олександр Устименко
Генерал-майор юстиції
Служби безпеки України (у запасі)
Григорій Остафійчук
Генерал-майор
Служби безпеки України (у запасі)
Ігор Гуськов
Генерал-майор
Служби безпеки України (у запасі)
Сергій Конохов
Генерал-майор
Служби безпеки України (у запасі)
Андрій Олійник

 

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа