Христос Воскрес! Воскресне Україна!

Андрій Гайдамаха, Київ 6.3.2018

voron_html_26f82dd3Великдень, традиційно, – найчудісніше з чудес, про яке розповідають у Біблії. Проте, воно не таке популярне як Різдво, коли небо з землею з’єдналися і в ту чарівну ніч Син Божий від Богородиці воплотився. Але ніхто не може конкретно уявити, як згадане воскресіння виглядало, як воно відбулося. Мироносиці побачили порожній гріб і чули лише голос Ангела. Ніхто з євангелистів не описує саму подію воскресіння з мертвих. Вони лише повідомляють про це, відтак розказують про нього, як про вже доконаний факт. Саме воскресіння з мертвих залишається для нас невидимим явищем. Лише коли Ісус, уже після свого воскресіння, з’являється своїм учням по дорозі, та після їхньої розмови й спільної вечорі в Емаусі, то їм, читаємо в Євангелії, – аж «очі відкрилися».

В Євангелії читаємо ще про одного свідка, який підтвердив дійсність воскресіння Господнього. Це апостол Тома, якого навіки супроводжує в’їдливий епітет «невірний». Тому що не вірив чуткам про постання із мертвих свого Вчителя. Лише коли мав змогу торкнутися ран Христових пальцями, Тома повірив, що бачить Того, кого він раніше побачив померлим через розп’яття на хресті. Він вимагав очної ставки з Ісусом, наполягав на автопсії, так би мовити, як передумові для віри у воскресіння Ісуса. Дехто дорікає Томі за його слабку віру і надмірний сумнів. Таких осіб, зазвичай, звикли вважати упертими та непокірними. Але даремно.

Цінність релігії виявляється головно тоді, коли вона витримує іспит часу та спокус. Якщо дії та вчинки релігійних осіб, в тому церковних та світських осіб, виявляться нікчемними й поганими, тоді й з таким вченням не все буде в порядку. Релігія, яка проповідує мир, за прикладом Ісуса, але послідовники якої сіють ненависть і розбрат, така релігія стає невірогідною. Церква, яка голосить по любов до ближнього, стає зайвою, якщо ми цієї любові не спостерігаємо у щоденному житті серед вірних цієї Церкви. В цьому лежить одне з ключових послань, яке передає нам від Великодень уже понад два тисячоліття.

Шлях до величного свята Великодня був дуже непростим. Він ішов через страсний тиждень і завершився на Голгофі. На цьому шляху Ісус із Назарету пережив трагедію особистої зради найближчих учнів. Ми стаємо свідками жахливої корупції, яку окуплено кров’ю зрадженого Христа. Його ж рідні земляки сфабрикували проти нього перед судом римських окупантів штучне, «фейкове» звинувачення: Йому закидали прагнення стати «Царем юдейським», що остаточно вирішило його земну долю.

Але Ісус, як Син Божий, виконавши своє земне завдання і подолалвши смерть, через воскресіння відкрив для людства шлях до неба, до вічності і духовного спасіння. Він приніс і дарував нам мир на землі, а після воскресіння Ісуса Господь послав нам на допомогу постійну благодать святого Духа-Утішителя.

Нехай Великдень допоможе нам усвідолювати наші людські слабкості і водночас надихає Божою мудрістю, яка є корисним орієнтиром і невтомним помічником на нашому життєвому та супільному шляху. Тому бажаємо всім отримати від воскреслого Спасителя мудрість розуміти наші обов’язки, щоб їх виконати так, як треба: зокрема на славу Божу, на захист та благо нашої Батьківщини, в тому й на користь нашої душі. У теперешні непрості часи бажаємо всім отримати передусім мудрість мужності і сили, а також мудрість свободи, щоб ніяка ворожа й зла сила не поневолила нас .

Нехай великодні дзвони наповнять наші серця радістю і відчуймо, що спільна віра, спільні прагнення і спільні завдання дають нам відчуття близькості, дружності й єдності.

Христом воскрес! Воістину воскрес! І воскресне Україна!

voron_html_4dbdd458

Опубліковано Головне, Пряма мова.