Андрій Левус: 2 травня в Одесі – день перемоги над путінським проектом “Новоросія”

Так, це був кривавий день, загинуло багато людей, і правоохоронні органи мають розслідувати цю справу. Але це був день придушення гідри сепаратизму. Саме в Одесі Путін захлинувся в своїй спробі знищити Україну.

Не можна розглядати 2 травня окремо від подій, які передували цій даті в нашій країні і давати проросійським силам спекулювати на цій темі. Це був саме розквіт «русской весни». Російські спецслужби проводили акції зі спроб відокремлення Півдня та Сходу нашої держави та приєднання цих регіонів до Росії18222334_1543069525705629_8234913001116955849_n

Користуючись хаосом в Києві, коли, фактично, країна залишилася без легітимної влади та працюючих правоохоронних органів, через свою агентуру в структурах МВС, СБУ та місцевій владі, Кремль здійснив спробу розколу нашої держави. Ми бачимо реалізацію цього плану в Криму та на Донбасі. Але в проекті так званої «Новоросії» були ще й Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська, Харківська та Одеська області. Тільки силами місцевих патріотів у співпраці з невеликою кількістю правоохоронців, які не були завербовані російськими спецслужбами, вдалося зупинити ці плани.

Я тоді був заступником Голови СБУ і безпосередньо мені звітували про хід «русской весни», а ми в Службі з тими силами, які були на той момент, мусили оперативно реагувати на виклики, аби не допустити шматування нашої держави.

З березня 2014 року проводилися антидержавні акції, організовані проросійськими найманцями. Ми всі це пам’ятаємо. Тоді спалахнула вся Україна. В Дніпрі, Запоріжжі, Мелітополі, Харкові, Миколаєві, Одесі, Херсоні проходили сепаратистські виступи.
У ніч з 7-го на 8-ме квітня 2014 року активістами українськими активістами Миколаєва були знесені палатки місцевого «Антимайдану». Це не дало можливості сепаратистам захопити Миколаївську ОДА. В той же день було звільнено захоплену сепаратистами Харківську ОДА. Вже 13 квітня 2014 року у Запоріжжі понад 5 тисяч місцевих жителів не допустили проведення проросійського маршу, учасники якого були затримані та доставлені до регіонального Управління з боротьби з організованою злочинністю МВС.

Але крапку цим всім сепаратистським шабашам поставили одесити 2 травня 2014 року. Тут протистояння було найбільш кривавим.

На жаль, у людей дуже коротка пам’ять, і цим користуються наші вороги, вириваючи ті події з контексту загальної ситуації, яка була на той момент.

Всі пам’ятають, що Головою Одеської ОДА був Микола Скорик, тоді член «ПР» і прихильник «Антимайдану», зараз – нардеп від «Окупаційного блоку».

19 лютого 2014 року близько 100 активістів одеського Євромайдану зібралися на акцію «Не стріляй» біля ОДА. Туди були стягнуті тітушки в захисних шоломах з бейсбольними бітами. Відбулися сутички, на які не реагувала місцева міліція. Постраждали понад 15 мирних активістів.

3 березня близько 3 тисяч представників «Антимайдану» на чолі із відомим сепаратистом Антоном Давідченком прийшли до приміщення ОДА з вимогами перепідпорядкувати обласній раді усі силові органи, сформувати «народну міліцію».

2 травня в Одесі мав відбутися футбольний матч між ФК «Чорноморець» та «Металіст». Був запланований марш фанатів та активістів за цілісність України. Планувалася мирна об’єднавча хода. На учасників акції напали озброєні антимайданівці. Вони використовували світлошумові гранати, газ та вогнепальну зброю. А правоохоронці лише спостерігали. Багато хто бачив кадри пострілів по активістах з-за спин тодішніх ментів.

За три роки з подій на Куліковому полі жодна винна особа не притягнута до відповідальності, суспільство не знає, хто є головним організатором, не встановлені причини масової загибелі людей в Одеському будинку Профспілок. Начальники міської та обласної міліції Луцюк та Фучеджі втекли до Приднєстров’я.

Для нас 2 травня – це день визволення Одеси від рашизму. Якби не було героїчного вчинку місцевих патріотів, можливо, ми б малу війну не тільки на Донбасі, а й на всій південно-східній Україні. «Новоросію» зупинили саме в Одесі. Але прихильників «русского мира» в Україні досі вистачає. Тодішні члени «ПР», які кликали Путіна та виступали під російськими прапорами, зараз ховаються в «Окупаційному блоці». Тоді їх вдалося вгамувати, але зараз через непокарання за сепаратизм та державну зраду, вони знову піднімають голову та намагаються збити Україну з правильного курсу розвитку.

Це вони спекулюють на темі загибелі майже півсотні людей та під ці події намагаються розхитати ситуацію і створити картинку для російських ЗМІ.

Але «Вільні Люди» це все відслідковують та збивають їхні наміри.

Минулого року 2 травня силами «Вільних Людей» та інших патріотичних організацій в одеському аеропорту були заблоковані представники «Опозиційного блоку» Юрій Бойко та Вадим Новінський. Це ідеологи та фінансисти антидержавних рухів. Вони продовжують свою провокативну діяльність. Нагадаю, що саме Новінський був головним спонсором «русской весни» на Донбасі через церкву Московського патріархату. За його патронатом через релігійні установи розповсюджувались антиукраїнські проросійські матеріали.
Ці лобісти Кремля в Україні минулого року приїхали до Одеси начебто на молебень на Кулікове поле. Але змушені були поїхати геть з Одеси.

Ми завжди будемо гнати ворогів, бо Одеса – це Україна, і вже ні у кого нема в цьому сумнівів.

І цього року на 2 травня я в Одесі, де силою патріотів була зупинена орда. Одеса довела свій патріотизм, і буде нагадувати про це кожному, хто забуде.

Андрій Левус,

Керівник Проводу “Вільних Людей”