Розмова з Юрієм Місіюком
«Загорода» в Козликах над Нарвою – це музей під відкритим небом, у якому можна побачити зразки підляської традиційної дерев’яної архітектури. Водночас це осередок українського культурного життя на Підляшші. Уже 13 років Товариство друзів скансену в Козликах організовує захід «На Миколу». Про нього «Нашому слову» розповів голова організації Юрій Місіюк.
«На Миколи», концерт на березі Нарви, 2013 рік. Перший зліва Юрій Місіюк
Котрий раз ви вже зустрічаєтеся «На Миколу»?
Тринадцятий раз. Ми організовуємо цей захід із 2007 року.
Як усе починалося?
Коли у 2007 році ми поновили активність осередку в Козликах, з’явилася ідея, аби раз на рік члени та любителі «Загороди» зустрічалися на спільному заході. Проте було питання – коли? Подумали, що найкраще влітку, але не під час канікул, оскільки ми хотіли, щоб у нашому заході брали участь також діти. Потім з’ясувалося, що у церкві святого Миколая, яка за 400 метрів від «Загороди», двічі на рік проводяться служби, у тому числі – 22 травня на «теплого Миколи». Ми вирішили, що буде найкраще, якщо ми почнемо зустрічатися на Миколи або близько цього свята.
У чому полягає ідея вашого заходу?
Основна ідея – проведення товариської зустрічі. Аби люди з українського середовища, але не лише вони, мали нагоду зустрітися та поспілкуватися. Однак для нас важливо, щоб учасники змогли ознайомитися з доповідями, послухати музику. Ми стараємося запрошувати доповідачів, які цікавляться історією, етнографією, суспільством, культурою, але також і природою наших земель, оскільки цей регіон розташований поруч із Біловезькою пущею. Якщо говорити про музику – ми намагаємося презентувати різні цікаві ініціативи. Тут ми не обмежуємося нашим регіоном, наприклад, цього року відбувся концерт ансамблю «Відимо», який приїхав до нас із Лемківщини. Наші люди нечасто мають нагоду почути фольклор з-поза регіону, тому, думаю, їм було цікаво порівняти музику, яку виконує ансамбль Маріанни Ярої, з нашою підляською традицією. Окрім цього, у нас відбувся концерт саксофонної музики та, звичайно, окремий захід, присвячений українським пісням. Концертна частина завжди різноманітна, хоча ми спираємося передусім на власних силах та показуємо переважно різні місцеві музичні проекти.
«Загорода» в Козликах
Це – не єдиний захід, який проводить Товариство. Що ще ви організовуєте в «Загороді»?
Наші ініціативи дуже різноманітні. Розпочинаємо навесні, у квітні, коли прибираємо територію довкола «Загороди» в рамках акції «Прибирання світу». Минулого року, коли ми прибирали територію навколо осередку, сміття було багато. Цього року його вже було разів у десять менше. Після нас до акції приєдналися й інші люди, тож ця ініціатива виявилася дуже потрібною. Наступний наш захід – це «На Миколу», третій – «На Володимира». Кілька років тому на території «Загороди» ми спорудили стовпову капличку із зображенням святого. З того часу наприкінці липня ми проводимо захід у день Рівноапостольного князя Володимира Великого. Його ідея більш ідеологічна – хочемо пов’язати наш етнос з історією Київської Русі. Четверта зустріч проходить під кінець літа. Ми назвали її «Танці в клуні». Це – вечірка, на якій молоді люди танцюють у клуні під звуки капели, що грає народну музику на народних інструментах.
Орім того, в «Загороді» проходять різні майстер-класи, відбувається молодіжний рейд «Пудляше».
Звичайно, окрім згаданих заходів відбувається багато етнографічних зустрічей, музичних майстер-класів. Переважно це не ми їх ініціюємо, до нас просто звертаються різні люди, організації, садочки чи школи, в яких діти вивчають українську мову. Вони проводять, наприклад, майстер-класи з гри на лірі чи українського традиційного співу, рукодільні заняття для дітей.
Юрій Місіюк розповідає про історію Загороди, 2017 рік. Фото Юрія Гаврилюка
Переважно це ініціативи людей з українського середовища?
Так, хоча не тільки: наприклад, у червні до нас мають приїхати діти з особливими потребами з інтеграційних груп садочків з Гайнівки.
Яку роль осередок відіграє в популяризації української культури?
Збереження архітектури – це важливе завдання, але насправді лише привід для того, щоб зустрічатися та інтегруватися у своєму колі. Основна ідея цього осередку – творення людського потенціалу, гуртування людей довкола певної ідеї. А цією ідеєю є наша мова, історія, культура і, звичайно, майбутнє. Усе це поєднується.
Наскільки вам вдається реалізовувати таку ідею?
Вітряк у «Загороді» в Козликах
«Загорода» була створена для кола підляських українців. Люди, які займалися її побудовою, не мали жодних сумнівів щодо того, ким вони є, знали свою історію та були переконані, що роблять важливу річ для збереження підляської архітектури. «Загорода» дозволила нам згуртуватися довкола української ідеї. З часом до нас почали приєднуватися інші люди.
Звичайно, ми маємо свої обмеження, бо осередок не дає можливості приймати одночасно багато гостей. Наші заходи відвідує сто, може, часом трохи більш ніж сто людей. Однак протягом року в наших ініціативах бере участь близько тисячі осіб. Тому, якби таких осередків було багато, наша культура стала б популярнішою.
«Загорода» в Козликах відома, про неї знають, наприклад, в українському середовищі у Польщі, особливо на Підляшші, хоча – слід зауважити – нас не так просто знайти у лісі біля річки.
Наша роль полягає передусім у тому, щоб показувати, що можна гарно експонувати старі будинки, гарно виконувати нашу традиційну музику, що теми, пов’язані з життям наших предків, можуть бути цікавими. Думаю, цю роль ми виконуємо добре.
Автор – Людмила Лабович, джерело – Наше Слово, Варшава
Фото авторки статті
