У Києві відкриють виставку фотохудожника, який не вписався в соцреалізм

Фотовиставка Михайла Французова (1)

Галерея ART 14 представляє експозицію відомого львівського фотохудожника Михайла Французова «Indigoterra». Це новий проект автора, який було створено останніми роками, після тривалої перерви у творчості. 
Творчість М. Французова розпочиналася у 1970 – 1980-х роках, як антитеза пізнього соцреалізму та ідеологічної регуляції мистецтва з боку держави і разом з доробком Олексія Іутіна і Іллі Левіна належить до найбільш видатних явищ неофіційного фотомистецтва Львова. Разом з тим, М. Французов є одним з найцікавіших сучасних фотографів України. 
В середині 1980-х завдяки публікації у часописі «Советское фото» глядач знав М. Французова як автора пейзажів і натюрмортів з настроєм поетичного легкого смутку і самотності. Це асоціювалося з творчістю художників неофіційного мистецтва, особливо кола художників «тихого живопису» (Г. Григорьєва, З. Лєрман, Я. Левич, І. Макарова-Вишеславська, Є. Волобуєв, В. Ласкаржевський та ін). 
Значно пізніше, вже у 1990-х завдяки виставці у львівській галереї «Децима» глядачам стали відомі інший напрямок творчості М. Французова. Умовно його можна було б назвати метафізичним. В ньому було підсилено елемент таємниці, драматичності, неспокою. З простих речей – портретів, елементів архітектури, натюрмортів – визирала таємниця якогось світового масштабу. І вже не «тихий живопис» асоціювався з творчістю фотографа, а художня течія «Нова українська хвиля» – динамічне явище кінця 1980-х – початку 1990-х років. Внутрішній стан душі, унікальний для автора, але зрозумілий глядачу перебував, як і раніше, в основі творчості автора, але замість тихої споглядальності тепер переважав драматизм. 
Перехід з аналогової плівки до цифрової фотографії значно вплинув на естетику творів М. Французова. У новій серії «Indigoterra» автор експериментує з активним кольором, підкреслюючи контраст між природнім і штучним, вказуючи глядачу на вторгнення у довкілля техногенних стихій. Це не просто «пластиковий, хімічний» колір, це розкриття автором того, що ми всі існуємо серед еклектичної суміші ідей, де до природнього і давно знайомого наш час додав новий і зовсім не людський вимір. А саме гібридні ідеології, екологічні тривоги, поширення свідомості «кліпінгу» та уривчастих повідомлень з інтернету та соціальних мереж. 
Як і раніше, автор вдало сполучає актуальні тенденції сучасного мистецтва з розвитком власних естетичних уподобань, завдяки чому глядачі, як завжди, можуть впізнати творчу манеру Михайла Французова. 
Г. Вишеславський

 

Опубліковано Культура.