У 2018-у минають ювілей народження та роковини пам’яті відомого українського письменника Василя Барки (Василя Очерета). У липневі дні ми святкуємо 110-ліття відтоді, як наш земляк прийшов у світ у селі Солониці неподалік Лубен, гортаємо сторінки його життєвого шляху та збірок віршів, романів, повістей, есеїв, перекладів, що за них автор 1982-го одержав Міжнародну премію фундації Антоновичів. У квітні згадували, як 15 років тому славний полтавець скінчив свій земний шлях у Нью-Йорку.
До 110-літнього ювілею від дня народження поета, прозаїка, драматурга, літературознавця Василя Барки й 85-х роковин пам’яті загиблих голодною смертю мучеників тоталітарного режиму земляків на виконання спільного дворічного патріотично-краєзнавчого проекту «У ріднім місті рідні імена» в Полтавській книгозбірні-філії № 3 міської централізованої бібліотечної системи відкрито книжкову виставку «А тополя теж кричала…». Твори художньої літератури ювіляра та публіцистичні статті дослідників його творчості звеличують божественість душі та святість світу, відтворюють події історії рідного народу. Волею долі закинутий від батьківської землі після німецького полону до Сполучених Штатів Америки Василь Барка у романі «Жовтий князь» одним із перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні.
Свято шануючи талант і жертовність Василя Барки, полтавці вперше повернули його ім’я із забуття проведенням публічного зібрання в дні 100-ліття від дня народження письменника-автора роману «Жовтий князь» та 75-х роковин пам’яті земляків – жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні. Тоді, в липні 2008-го, очільники Полтавських обласних об’єднань Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих та Міжнародної організації «Жіноча громада» Володимир Гнітько та Валентина Шемчук разом із правозахисником Анатолієм Банним та «зеленосвітівцем» Валентином Біліченком організували на головній вулиці Полтави, яка нині гідно зветься Соборності, біля приміщення колишнього «торгсіну» Акцію пам’яті Василя Барки та віри в Незалежну Вільну Соборну Україну.
Валентина Шемчук,
заслужений працівник культури України,
кавалер ордена Пресвятої Богородиці
