На вічну пам’ять будителя та співтворця української громади Санкт-Петербургу

Жигло

На 82 році життя помер Микола Жигло — відомий діяч української діаспори в Росії, знаний петербурзький ландшафтний архітектор, поет-пісняр, автор книг «Пісенне слово», «Украинцы Санкт-Петербурга. Документальная летопись», багатолітній очільник української громади на берегах Неви , чиїми сприяннями там було відкрито пам`ятник Тарасу Шевченку в старовинному Ординарному сквері, спеціально реконструйованому під цей величний монумент за проектом Миколи Жигла.

Свою посвяту пам`яті незабутнього сучасника надіслав український поето, культуролог та літературознавець із Москви Віталій Крикуненко, який знав-шанував покійного з початку 1990-х рр.

На вічну пам’ять Миколи ЖИГЛА,

будителя та співтворця української громади Санкт-Петербургу на зламі ХХ-XХI століть

ЖИГЛО́ Микола Васильович (20. 10. 1937, м. Південне Харків. обл.) – ландшафтний архітектор, громадсько-культурний діяч, поет. Закін. Харків. технікум зеленого буд-ва (1956), Ленінгр. лісотех. академію (1961, нині С.-Петербург). Працював 1964–2006 в ін-ті «ЛенНДІпроект» (С.-Петербург): від 1982 – гол. інж. проектів майстерні № 9. У 1993–2003 – голова Укр. т-ва ім. Т. Шевченка, Укр. нац.-культур. автономії С.-Петербурга. Його профес. діяльність пов’язана з проектуванням і реставрацією садово-парк. об’єктів. Виконав проект реставрації Ординарного скверу для пам’ятника Т. Шевченку у С.-Петербурзі. Автор понад 30-ти укр. і рос. пісень (композитори В. Власів, З. Лис, В. Панченко, С. Стратуца, О. Фабулян), зокрема «Земля слов’ян», «Соборна Україна», «Чумацький шлях», «Дарите женщинам любовь». 2002 у С.-Петербурзі видано зб. «Пісенне слово». Ж. популяризує здобутки укр. нац. культури на теренах РФ. Чл. С.-Петербур. СА (1989), СП «Багатонаціональний Петербург» (2001).

А. І. Шушківський (Енциклопедія сучасної України»)

Творитель парків, архітект ландшафту…

Пройдись по Стрельні, Марсовому, де

Життя його, подібне дивосаду,

Нам повесні барвінком процвіте.

jiglo_html_abc8e55e5cd37562

Де в Ординарнім сквері сам Шевченко

Зіходить з постаменту в його гай…

Й на берегах Неви Вкраїну-неньку

Ти сохрани, вкорінюй і кохай

Отак, як те робив Жигло Микола,

Плекаючи громаду гейби сад.

Його пісні збирають нас у коло,

Його сади нам квітнуть-гомонять.

30.10.2018, Москва

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа