На Миргородщині поціновувачі таланту Давида Гурамішвілі прийшли до меморіальних місць поета

1 Біля дошки

У ці дні 226-х роковин пам’яті одного з великих митців XVIII століття Давида Гурамішвілі ми віддаємо данину шани синові Грузії на полтавській землі.

Нас і сьогодні надихають його сповнені любові до України вірші, його звеличуючі нашу народну пісню слова, його захоплення кобзарським мистецтвом та звичаями селян. До Миргорода, де Давид Гурамішвілі прожив більше півстоліття й де відійшов у вічність, щороку їдуть і земляки поета. Ми разом славимо автора «Давитіані» («Давидове») – збірки всіх його поезій, укладеної на Полтавщині й переданої на Батьківщину.

Перед пам’яттю великого грузинського митця ми схиляємося біля меморіальних дошок йому українською та грузинською мовами на фасаді Миргородського літературно-меморіального музею Давида Гурамішвілі. До 220-х роковин його пам’яті 10 серпня 2012-го з ініціативи очолюваного Рамазі Заркуа Полтавського територіального грузинського братства «Георгія» меморіальні дошки поетові виготовлені на виконання доброчинного проекту з ушанування Давида Гурамішвілі, котрий здійснюють лауреати обласної премії імені Панаса Мирного заслужений працівник культури України, голова відділення Міжнародної організації «Жіноча громада» Валентина Шемчук та член Ради підприємців міста Полтави, благодійник Вадим Голобородов.

Карбовані в камені могутні гори, де народився Давид Гурамішвілі, й розлогі крила млинів, котрі стали йому рідними на Миргородщині, ваблять нас ще і ще до древніх храмів грузинської Мцхети та помандрувати поетовими стежками полтавської землі.

Валентина Шемчук,

член Національної спілки журналістів України,

волонтер

Фото: Тетяна Григор’єва

Опубліковано Культура.