У Києві презентовано нову книгу Святослава Липовецького, в якій йдеться про україно-польські стосунки від поділів Польщі й до сьогодення.
Світ побачила книга «МЕЧ-«ЩЕРБЕЦЬ» ТА УКРАЇНСЬКІ ВОРОТА. Україно-польські взаємини від поділів Речі Посполитої й до сьогодні». Пропонована книжка є путівником у світ україно-польських взаємин із кінця XVIII століття й до наших днів. На основі великої кількості джерел Святослав Липовецький відкриває широку панораму співжиття обох народів, а також складних процесів формування української нації, що відбувалися за участі, паралельно та наперекір західному сусіду. Книга з’явилася в дні коли і українці і поляки відзначають 100-ліття власної державності.
Українській Інформаційній Службі автор, відомий тернопільський дослідник Святослав Липовецький повідомив, що назва книги веде нас на тисячоліття назад – польська хроніка оповідає про короля Болеслава Хороброго, що під час походу на Русь, у 1018 році, ангел вручив йому меча та наказав ударити ним по Золотих воротах – брамі Києва. Від удару меч надщербився й відтоді отримав назву – «Щербець». На далі він стане одним із символом династії П’ястів, яким коронуватимуть польських королів. Історики, щоправда, звернуть увагу, що похід Болеслава відбувся на два десятиліття раніше, ніж почали будувати Золоті ворота, та й меч був виготовлений пізніше. А все ж факт, що найдавніша польська реліквія містить згадку про Київ, буде знаковим. На думку автора – «Щербець», який ударяє по Золотих воротах, цілком відповідатиме й архетипному уявленню про польсько-українські відносини впродовж століть.
Із якого періоду необхідно зануритися в україно-польські відносини, щоб зрозуміти сучасність і не загубитися в «сивій» давнині? Святослав Липовецький пропонує з кінця ХVIII століття – поділів Речі Посполитої. Це не лише новий етап для обох народів, а почасти й шлях формування модерної української нації, що тривалий час був дуже тісно пов’язаний із західним сусідом.
Чому львівський митрополит заборонив видання фольклорної збірки, а Маркіяну Шашкевичу друзі по семінарії присудили смертний вирок? Як «русини» несподівано з’явилися на політичній арені навесні 1848-го? Відколи ім’я «Мирослав» здобуло популярність у Галичині? За що Антоновича назвали «ренегатом», а Липинського – ні?
Чому українсько-польський кордон проходив серединою подружнього ліжка? Як Пілсудський просив вибачення в полонених українських вояків, доки вони тисячами помирали в таборах інтернованих? Про «осадництво», «тутейших», «пацифікацію» та інші феномени українського життя в ІІ Речі Посполитій. Чому неможливо встановити учасників волинських подій 1943-го – з погляду тогочасного представника польського уряду? Чому примас Вишинський не хотів зустрічатися з митрополитом Сліпим? І як після «Польщі “Солідарності”» з’явилася «інша Польща», про яку ще до війни згадував у спогадах Черчілль?..
На ці та інші питання автор відповідає, залучаючи великий обсяг джерел, що проливають світло на події сучасності, розкривають широку панораму українсько-польських взаємин та тих складних процесів, що їх супроводжували протягом останньої чверті тисячоліття.
Без сумніву, книга стане в нагоді дослідникам, студентам, усім, хто цікавиться історією України.
Григорій Жибак, УІС
