Жертва нацистів та Америки

Яків Палій, 95-річний резидент Квінсу, Нью-Йорк, був нещодавно депортований до Німеччини. Заголовки в ЗМІ проголошують: “Останній нацистський вартовий депортований зі Сполучених Штатів!!!”. Крім того, що Яків не був ні нацистом, ні злочинцем– він , напевно, не останній охоронець чи чинновник нацистських таборів, що проживає в США. Під час Другої світовоі війни він був жертвою нацистів, фактично змушений був служити в охороні табору праці. Багато невинних людей різних національностей з територій, на які вторглися нацисти, були змушені до недобровольної служби, фактично каторги. Люди, котрі служили в табірній охороні, окрім звичайно німців, були змушені це робити, виконуючи переважно роботу для вдержання порядку, подібно вони були майже в’язнями, як єврейські капо, вони виконували функції охоронників, в під загрозою свого власного життя.

У Сполучених Штатах після того, як Яків Палій став натуралізованим громадянином, він знову став жертвою, цього разу через вибіркове судочинство з політичною метою та нелюдським поводженням– це дуже суперечило тому, що означало для нього ставатиамериканцем. Навіть Білий дім долучився до цієї депортації, що було певним відхиленням від незадовільної роботи президента Трампа у справах захисту прав людини. Насправді Білий дім повідомив, що сам президент Трамп був залучений в обговорення цієї справи з німцями.

Навіщо депортувати слабку стару людину, яка не була засуджена, більше того навіть звинувачена в будь-якому злочині і просто хотіла провести залишок своїх днів у своєму домі і померти на своєму ліжку? Фактично, жодне обвинувачення з подання американської прокуратури про скасування громадянства Палія, не встановлювало жодного конкретного злочину. Рішення Федерального окружно суду східного нью йоркського округу лише заявило, що Палій був охоронником в німецькому концентраційному таборі праці. Після рішення суду пятнадцять років тому Палій продовжував мирно жити в своєму родинному будинку, поховавши дружину залишився самотнім.

Проте сенсаційність і політичні впливи були мотивами ввести в оману громадськість, щоб уряд міг похвалитися тим, що зробив усе в його силах , щоб останній охоронець гітлерівського табору був депортований. Але що більш важливо, був електоральний тиск, який включав в себе навіть експлуатацію студентів ” Єшива” місцевими єврейсько-американськими політиками, щоб провести демонстрації перед будинком пана Палія і лякати кволого старого. Цей тиск спрацював, навіть якщо захід був нелюдський, аморальний та лицемірний. Незважаючи на заголовки, гвинтики нациської війни та машини знищення залишаються в Сполучених Штатах, але залишаються, якщо такі є, лише деякі старі євреї – капи та інші функціонери, які служили Рейху, хоча і мимоволі, як Палій. Мабуть, вони є єдиними, котрі не були депортовані чи навіть переслідувані і тільки через політичну селективність.

Я знаю Якова Палія особисто. Він гарна і добра людина. Ніщо в акті обвинувачення уряду проти нього не підірвало це окреслення. Він був законослухняним та громадсько виробленим як в українському суспільстві так і в загальному американському протягом всього свого перебування в Америці. Йому буде добре мабуть в Німеччині в будинку для старших з належною турботою, включаючи відповідне медичне піклування. Всупереч деяким сенсаційним прогнозам, його не будуть судити в Німеччині. Його депортували, а не видали. Німці не звинувачували його, і не шукали його видачі. Американці це зробили. Німці просто погодилися. Справді, німецькі чиновники кілька разово заявили, що Палія не будуть судити за кримінальними обвинуваченнями “через відсутність доказів”. Це можна читати просто як “тому, що він не винен у жодних злочинах”.

Для мене, як адвоката емерита та колишнього члена федеральної палати адвокатів США, цей односторонній американський псевдо юридичний процес із грубим втручанням як виконавчої, так і законодавчої гілок влади виявився жорстоким, незвичайним і суто політично вмотивованим і, таким чином, явно неконституційним. Депортація Палія була схожою на загальне лінчування. У цьому випадку у лінчування навіть входили студенти Єшиви. Свободолюбиві американці і ті котрі мріють про правдиве верховенство права можуть лише надіятись, що коли-небудь правосуддя в Америці не буде жертвою політичного впливу, у цьому випадку особливо єврейського.

23 серпня 2018 року Аскольд С. Лозинський

 

Опубліковано Блоги.