Незалежність

Двадцять сім років. Для тих котрі прожили далеко або навіть трохи більше того чи бодай ознайомлені з історією власного народу це короткий час але напевне найбільше радісний у нашій пам’яті. Незалежність змінила життя майже всіх українців де б вони не були.

Бо Незалежність це нагода для нації влаштувати власне духовне і матеріальне життя, розвивати власну культуру, традиції, говорити, писати і вчитися рідною мовою, молитися Богу по своєму уподобанню. Суверенна держава це найкраща нагода прояву національних почувань, а також найбільш реальний спосіб захисту національних потреб. Для членів нації у ХХІ століття переважно розкиненої по цілому світу це нагода жити постійно чи бодай відвідувати тимчасово місця найсильнішого емоційного спрямування та орієнтації, нагода виховати своїх дітей національним змістом та переконанням, дати їм нагоду запізнати своє рідне та таким способом вибрати яким шляхом їм іти. Раптом ввесь світ стає полем спілкування правда не тільки через незалежність але також шляхом майже необмежених мереж. Незалежність національна і особиста це найцінніший скарб людини і нації. Його переважно здобувається найбільшим коштом.

Україна це країна у центрі Європи з де лімітованою територією і границями, демократично обраною владою, закордонною політикою, корпусом дипломатів та власними збройними силами, до речі одними з найбільших у цілому демократичному світі. Це її об’єктивні характеристики. Суб’єктивно для кожного українця Україна це внутрішнє почуття також, інколи велике задоволення але часами тяжке переживання. Більш патріотично наставлені українці по почуванню відносяться до неї емоційно. Немає більшої приємності чим знаходитись на її території, чути її пісні, пити її соки та любуватися її красою природи, а також спілкуватися з її людьми.

Одначе тільки насолоджуватися незалежністю можна тільки у сам день чи річницю проголошення її. Всі другі дні року слід застановлятися і клопотатися про кошт тієї незалежності та працювати над тим, щоби цей скарб зберегти та розвинути не тільки для сучасного але і для майбутніх поколінь. А кошт незалежності для нашого народу був великим.

Всі історичні катаклізми які пережив наш народ впродовж віків були пов’язані з нашим прагненням незалежності. Для прикладу лишень у ХХ і ХХІ століттях можна навести дві великі річниці котрі ми відмучуємо у цьому році та і сучасну війну котру ми переносимо деякі з нас ризиком власного життя. 100 років тому визвольні змагання 1918 років були першими серйозними спробами нашого народу у модерній добі нашої історії влаштувати незалежне життя. Ці природні аспірації були брутально здушені не одним ворогом, навіть при допомозі західних держав на яких по справедливості можна було сподіватися. Але перемогла політична кон’юнктурність і наші прагнення були не зреалізовані в додатку з великим людським коштом. 85 років тому наше бажання вільного життя було придушено страшним Голодомором який був націлений як геноцид що намагався підкорити понад сім мільйон наших національних братів і сестер. В обох випадках метою єдиним бажанням нашого народу було влаштувати для себе незалежне життя. І за це бажання незалежності наші брати заплатили найбільшим коштом.

Сьогоднішня війна проти нас не тільки на Криму чи на Донбасі хоч там вона проявляється брутальним пролиттям нашої крові та цілковитим знищенням життя місцевого населення, але також у сфері багато ширші – інформаційні, культурні та політичні. Ця війна мілітарна і гібридна (яка до речі розпочалася від першого дня проголошення нашої незалежності) повинні ввесь час нагадувати нам про велику ціну незалежності. Москаль для нас як і для вільного демократичного світового суспільства це головний ворог, але чомусь чимало наших національних братів і сестер досі сприймає його як друга чи навіть брата, говорить його мовою навіть на рідній землі, торгує з ним та навіть молиться з його попами у його храмах. Підлий поляк менш небезпечний ворог але також заслуговує на нашу відсіч зокрема при теперішньому намаганні переписати свою ганебну історії особливо супроти нас. Як у минулому на Карпатській Україні навіть сьогодні з’явився малий і здавалося б незначний мадяр який також намагається підважити наш суверенітет та ставити перепони нашому прагненню до європейської інтеграції ЄС та колективного західного захисту НАТО.

Отже ж у сам день річниці проголошення нашої дорогої і так коштовної незалежності святкуймо величаво і спільно з своїми братами та сестрами по цілому світу але вже наступного дня приступаймо до конкретної праці — повноцінного захисту незалежності та боротьби за кращу долю. Найкращим способом досягнення нашої мети це влаштування нашого українського життя так, що у нашій суверенній державі процвітав духовно і матеріально наш народ, щоби найбідніші мешканці України були економічно і політично захищені та мали нагоду розвивати свою незалежність, щоби від Карпат аж по Кавказ лунала по селах і містах українська мова і пісня не забуваючи про наше трагічне минуле, але передбачаючи наше радісне майбуття. Це втілення змісту у найбільше наше національне свято — Слава Незалежній Україні! Слава Незалежному Українському Народу!

17 серпня 2018 року Аскольд С. Лозинський

Опубліковано Блоги.