Міркування навколо вершинної зустрічі

putin-trump

Було їх тільки шестеро осіб – два перекладачі, два президенти і два міністри. Що там сталося чи обговорювалося можна довідатися тільки від останніх чотирьох осіб. Мабуть найбільшою іронією американсько-російських як колись радянських переговорів це що до звідомлення неамериканської сторони треба теж прислуховуватися для того щоби збагнути правду, хоча не повну яка за межами найбільш наївних надій. Адже ж Путін і Лавров малодостовірні джерела правди. На жаль по американські стороні були Трамп і Тиллерсон, мабуть не кращі.

Ще кандидат у президента Дональд Трамп минулого року згадав, що він зустрічався з Путіном, вони були спільно “stablemates” (“стайні друзі”) на телевізійній програмі 60 Minutes. Чомусь тут на думку приходить “Ферма Тварин” Орвеля. Виявилось, що один другого зовсім не бачив бо фільмування частин програми відбувалося з обома у різних кінцях світу.

На публічному виступі у Варшаві де текст був підготовлений професійними особами Білого Дому які готують такі промови, Президент Трамп дав надію спраглим українцям, що їх турботи , тобто агресія Росії по відношення до України буде темою також приватних розмов між Трампом і Путіним та що США поставить це питання у принциповій формі. Хоча у пресовій конференції раніше Трамп без скрипту, тобто на власну руку, не віддав такого вражіння. До речі на тій пресовій конференції Трамп навіть кількаразово застидав свою власну державу США, критикуючи її пресу, попереднього американського президента та американські розвідні служби.

Тому маючи зовсім вільну руку без скрипту та навіть тем до порушення зустрічі з Путіном треба було від Трампа сподіватися найгіршого. Не знаю чи Трамп взагалі українське питання ставив, тільки знаю, за поданням Тиллерсона та Лаврова, що на українське питання пропозицію давав не Трамп, а Путін,тобто щоби США визначила окремого відпоручника на Мінські переговори. От і все!

Другі справи які Трамп мав порушити мали подібний результат. За поданням інформацій Тиллерсона, Трамп порушив справу втручання Росії в американські вибори хоча Трамп раніше висловив свої сумніви щодо американської розвідувальної інформації по цьому питанню. За поданням Лаврова, Путін заперечив втручання і Трамп цю відповідь прийняв. Не було заперечення від Тиллерсона. Речник Білого Дому сказав, що так не було, але того речника не було при розмові. Щодо Сирії, домовились на регіональне припинення вогню в регіоні де і так немає конфлікту між США і Росією. Чи обговорювалося зміну режиму Асада, використовування Асадом хімічної зброї та російського потурання цьому. Не знаємо, знаємо що не було висновків. Найсмішнішим між висновками мабуть було домовлення про співпрацю Росії і Америки у кібернетиці. Співпраця мабуть означає доступ другої сторони до інформації першої сторони. Не знаю котра перша а котра друга сторони, але Росії цього здається і так не потрібно.

Повертаючись до справ українських, на сторінках “Росія Сьогодні” появився заголовок, що Крим завжди буде російським. Це питання на зустрічі мабуть навіть не порушувалося. А чому Росія власне запропонувала американського посланця до Норманського формату — щоби замирити публічну опінію, а зокрема Конгрес США — мовляв США також приймає участь у процесі, а Росія далі робитиме що захоче.

Президент Джон Кеннеді ще у 1960-их роках після першої зустрічі з Микитою Хрущовим признався, що він не був достатньо підготованим та що Хрущов його “зробив на м’яко”. Пізніше в наслідку тої невдалої зустрічі СРСР влаштував два випробування для США та Заходу – стіну у Берліні та Кубанську кризу ракет. Перша була настільки вдала для Росії, що проіснувала понад двадцять п’ять років та була символом “холодної війни”.

Трамп не поїхав на зустріч з Путіним не достатньо підготованим. Він був зовсім не підготованим. Сам Білий Дім вказував, що Трамп діятиме “на ногах”. Показалося далеко гірше того. Вийшло, Трампа намір не був заступати інтереси США та цивілізованого світу, а свої власні, тобто ті які зберігають дружбу з Путіним. Філософічним парадоксом була його публічна промова у Варшаві де він присвятив чимало часу концепції конфлікту цивілізацій. Можна було пізнати з його виголошення та рухів, що він зовсім не розумів тексту до якого до речі він зовсім не був причетним бо він його не писав. Тому цю політично-філософічну частину мало сприймали серйозно, хіба польські екстремісти типу Качинського, Дуди і їх партія яка систематично у Польщі впроваджує давню шовіністичну лінію — Польща для поляків.

Lozynskyj_Askold_01_02Засадничо цей тиждень був поганим для українців. Виявилось як багато разів у минулому, що нас б’ють вороги з всіх сторін та, що остаточно наші справи та труднощі мусимо лагодити самі. Щодо Трампа, він ні для України ні для Америки не приніс користі. Причина мабуть в самій особі Трампа яка не розрізняє між правдою і неправдою. І мабуть тому не розбирається у справах та людях по питанню, що є добре, а що є зле. Протилежність зла добру це основне філософське питання. Але де Трампові до філософії!

9 липня 2017р. Аскольд Лозинський

Опубліковано Блоги, Пряма мова.