Фемінізм воскрес в Україні. Задля чого? Чому саме тепер?
Чи всі помітили, як стрімко в цьому році зазвучали феміністичні заклики? Немов за чиєюсь чарівною паличкою всі згадали, що 8 березня це – день захисту прав жінок. Минулими роками мусувалась думка. що це – свято весни і тому маємо його святкувати.
Тепер повсюду звучать голоси про захист прав жінок, яким бракує заробітних плат, поваги і захисту всіх прав, навіть на неморальні речі.
Чому раптом українські жінки відчулись такими покривдженими? І чому лише жінки, і чому лише 8 березня? І задля таких бід їм конче треба вихідного дня??
Чи не тому весь цей “святочний” галас підняли для того, щоб забуло жіноцтво і весь народ з ними про справжні негаразди в Україні? Про війну і не здатність влади її припинити, про неймовірну корупцію в найвищих ешелонах влади, про немічність і продажність правосуддя, котре мало би боротися з усіма несправедливостями й безчинствами.
Так ні, піднімається жіноцтво за свої зарплати й права, і до негараздів України вже ніби й діла нема. Що там проблеми економіки, не відбирайте нам вихідного дня! Що нам до того, що безкарною залишається корупція, дайте нам право на проституцію!
Зрештою, про “достойні” зарплати чи не першою заговорила жінка. Чи пам’ятаєте, як Гонтарєва, вступаючи на посаду, заявила, що тридцять тисяч гривень на місяць їй не вистарчає? І слово жінки таки має силу. Все більше піднімають собі платні високопосадовці (міністри, судді, депутати…). Воістину люди з особливими потребами!.. А які премії й матеріальні допомоги ці “бідаки” собі встановляють! Вже не десятки, а сотні тисяч гривень гребуть. Але про це не треба говорити…
Отож, щоб відволікти тих, хто отримує в сотні разів менше, залучили їх до дискусій і баталій на підтримку відзначання 8 березня. Тріумфують десь Клара Цеткін і Роза Люксембург.
А душа нашого Генія й Богом дарованого Україні Пророка Тараса Шевченка й надалі страждає, дивлячиь, як присипляють Україну правнуки погані:
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої ж діти
її розпинають.
Сучасники ж, керовані провладними засобами масової інформації, затуляють вуха, щоб не почути Тарасового слова, кращими й кориснішими для України вважають заклики Клари Цеткін.
І отримуємо те, чого варті…
