До 525-років від смерті філософа,ученого освітнього діяча Юрія Дрогобича

droh

«Тільки той народ, який вшановує своїх героїв, може стати великим» (К.Рокосовслкий)

Серед значної плеяди українських вчених XV століття помітно виділяється персона одного з них, можливо, не найвидатнішого, але, безумовно, найвідомішого. Йдеться про Юрія Котермака, більш відомого як Юрій Дрогобич.Ця людина прославилася не тільки як талановитий вчений, поет і викладач. Він увійшов в історію як автор першої української друкованої книги, вчитель Миколи Коперника і ректор знаменитого Болонського університету. Ніколи до нього вихідці з України не досягали таких висот на науковому і освітньому терені Західної Європи. Перш ніж почати розповідь про Юрія Дрогобича, хотілося коротко згадати про укранців, які здобували освіту та викладали в  європейських університетах. Починаючи з середини XIV століття, в нечисленних навчальних закладах Європи стали з’являтися перші вихідці з України. Цей культурний прорив пов’язаний в першу чергу з переходом українських земель під владу Великого князівства Литовського. Саме в цей час, з падінням монгольського панування, починається підйом культури на південно-східних землях  Київської Русі. Перші литовські князі охоче перейняли релігію, а головне, всі досягнення своїх нових підданих. У цей час для українців відкрилася дорога не тільки у вищі сфери влади нового могутньої держави, а й західний світ в повному розумінні цього слова. Почаласнове престижне відродження України. У французькій Сорбоні вже у 1350-1290-х роках можна було зустріти як українських студентів, так і професорів. Тут викладав Петро Кордован, який отримав докторський ступінь у 1391 році. Серд інших здобував освіту майбутній митрополит Петро Могила. В Кембриджі осягав науки Інокентій Гізель, Полтавець Осип Завірака і згодом отримав ступінь доктора медицини в Університеті святого Андрія в Шотландії. У знаменитому Віттенбергському навчався великий український письменник Станіслав Оріховський родом з Радимна коло Перемишля. Його цінував сам Мартін Лютер. Українці здобували знання в університетах Польщі, Чехії, Угорщини та Австрії. При Празькому університеті для наших співвітчизників навіть були відкриті окремі гуртожитки. Багато українців не бажали обмежуватися одним університетом і встигали повчитися одразу в декількох, ведучи життя бродячих студентів. Ієромонах Купріян навчався в Падуї та Венеції, автор першої української граматики Ушевич здобував освіту в Кракові і Парижі, Олексій Сидорович відвідував заняття в голландському Лейдені, Страсбурзі і Парижі, Мелетій Смотрицький встиг прослухати лекції в Лейпцигу, Віттенберзі і Нюрнберзі, Юрій Немирич – в Лейдені, Оксфорді та Парижі. І цей список можна продовжити. В Ягеллонському університеті Кракова українців було найбільше. Осмислюючи цю епоху варто докладніше зупинитися на нашому ювілятові Юрію Дрогобичу.
1 зміна у цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 16 січня 2019.  Дрогобич Юрія –при народженні назвали Юрій Михайлович Донат-Котермак, до ХХ століття відомий як Джорджо да Леополі (Georgius Drohobicz de Russiа) пол. Jerzy Kotermak (Drohobycz)) народився 1450 р. на Львівщині у сім’ї бідного дрогобицького ремісника Даната. Мати померла, коли майбутній ректор і доктор мистецтв та медицини був ще зовсім малим. Доволі рано Юрій втратив і батька. Але жадібне прагнення вчитися і мандрувати не давало йому спокою. Ще підлітком Юрій разом із групою купців здійснив подорож до Криму – через Буковину, молдавські землі, далі морем. А 1469 року наполегливий юнак, який вже добре оволодів латину, польську та давньогрецьку мови, записався до Краківського університету – найближче розташованого до України. Оскільки Юрій не міг сплатити Краківський університет, як і всі університети того часу, університет складався з чотирьох факультетів: богословського, юридичного, медичного та артистичного, де вивчали сім «вільних мистецтв» – граматику, логіку, риторику, арифметику, геометрію, музику та філософію. За чотири роки студіювання у Кракові  Юрій Котермак в складних економічних умовах отримав почесний ступінь магістра. А що далі? Молодий магістр мріяв про Італію, а надто про, можливо, найвідоміший тоді навчальний заклад цієї країни – Болонський університет. Щоби втілити у життя свою заповітну мрію, тодішній уславлений вчений пішки (!) подолав відстань від Кракова до Болоньї – через Кошице (Словаччина), Буду (Угорщина), Венецію, Падую. Не мав він матеряльних засобів, щоб купити або найняти коней… 15 жовтня 1478 року Юрію Дрогобичу досяг свого, йому було присвоєно звання «доктора вільних мистецтв» – доктора філософії. Невдовзі молодий доктор уже читав в університеті курс астрономії. Згідно з традиціями того часу, ця наука була якнайтісніше пов’язана з астрологією і Юрій теж вельми швидко опанував мистецтво складати астрологічні прогнози. Водночас він почав відвідувати університетські лекції з медицини, маючи намір за чотири роки здобути звання доктора і в цій галузі був успішний. І здіснив свій план з високими оцінками.
А найголовнішим здобутком життя Юрія Дрогобича – «пана Георгіуса з Русі» – стало його обрання 24 березня 1481 року ректором Болонського університету медицини і вільних мистецтв. В історію університету він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» – Юрій зі Львова. Дивовижно, але ця ще зовсім молода людина (близько 30 років) здобула своєю освіченістю, відданістю науці й викладацькому хисту такий авторитет у Болоньї, що за Юрія проголосували не лише студенти, а й такі відомі в Італії та за її межами професори, як астроном Джілорамо Манфреді, медик Габріеле Джербі, філософ Несторе Моранді, викладач поезії та риторики Галеотто Марціо… Широкий діяпазон  цікавив вченого і мав всесторонні предиспозиції різних галузях таланти. Він відомий у галузі астрономії,астрології, математики, один з перших відомих докторів медицини, філософ, астролог, мандрівник, поет  і літературознавець. Дрогобич – це друге прізвище, яке збігається з назвою йому рідного міста. Він же представник раннього гуманізму – часто писали – з Руського князівства. Пригадаймо, що з повною посвятою до науки майбутній високоосвічений учений свою науку почав в Дрогобичі, згодом навчався  в Краківському університеті, де отримав ступені бакалавра і магістра. З Кракова Юрій подався до Італії, щоб завершити освіту в славетному Болонському університеті. Тут він здобув звання доктора медицини та доктора філоспфії і протягом кількох років читав лекції з медицини та астрономії. Про його талант засвідчує факт, що Дрогобич в (1481 – 1482 рр.) став ректором Болонського університету, одного з найславетніших і найдавніших навчальних закладів Європи того часу! Його називали –  «пан магістр Георгіус з Русі»  ще перед обранням на «майже недосяжну» ректорську посаду. Другий факт говорить про те, що Юрій Дрогобич був автором першої написаної українцем друкованої книжки, випущеної в Європі в 1483 році. Надрукована в Римі в типографії Еухаріуса Зільбера книга носила назву «Прогностична оцінка поточного року магістром Юрієм Дрогобичем з Русі, доктором мистецтв і медицини Болонського університету». Книга була написана, зрозуміло, на латині, але це була перша друкована праця українського автора. І примітно, що вийшла робота Дрогобича буквально через кілька років після винаходу друкарського верстата. За своїм оформленням книга Дрогобича нічим не поступалася найкращим виданням, що вийшли в той час в Західній Європі. Вона починається з оди Папі Римському Сиксту IV, що свідчила про чималий поетичний дар Юрія Дрогобича.
По суті, знаменитий українець став першим латиномовним поетом східного слов’янства. Незважаючи на суто астрологічний (прогностичний) характер трактату, в ньому є чимало свідчень про широке коло наукових інтересів болонського професора. Юрій Дрогобич демонструє великі знання з області інших наук, зокрема, визначено з точністю до годин і хвилин час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, представлені певні вказівки про рух планет, наводяться також метеорологічні відомості, наприклад, прогноз погоди на весь рік. Крім того, автор демонструє чудове знання географії, прекрасно визначаючи координати Львова, Вільно, Дрогобича, багатьох міст Італії і Німеччини.Зміст книги свідчить про те, що український вчений був чудово знайомий з працями Аристотеля, Птолемея і особливо Альбумазара, арабського астронома, який жив у Багдаді у 885-886 рр. Оригінали книг Дрогобича зберігаються в бібліотеках Кракова і Мюнхена. Для орієнтації в «історичному просторі»: відомий Іван Федоров народився  приблизно в тому часі, що Юрій Котермак-Дрогобич. Він був новатором європейської цивілізації заснування книгодрукарства. Символічно згадаймо з цього часу Йоганна Гутенберга та одного з найвідоміших легендарних мандрівників у історії людства – Христофора Колумба (1451 року народження). Все це завідчує, що Юрію Дрогобичу довелося жити у дивовижну, виняткову епоху, коли перед мужніми, сміливими, підприємливими та, в кращому сенсі слова, честолюбними людьми відкривалися воістину безмежні обрії і дороги до слави – через талант і жертвенну працю. Хочеш – ставай великим мандрівником або відомим вченим, або уславленим живописцем, або могутнім міністром, або підкорювачем далеких земель Америки з її незліченним золотом і пригодами. Головне – мати талант до праці і прагнути перемогти труднопщі, нехтуючи своїм життям, здоров’ям та кар’єрою.
В 1488 р. Дрогобицький повертається до Краківського університету, де на той час також поширювався передовий гуманістичний світогляд. Там наш вчений читав лекції з астрономії та медицини якраз у ті роки, коли в університеті вчився і був студентом Юрія в майбутньому славний астроном  М. Коперник, який з своїм викладачем неодноразово обговорював свої науково-астрономічні спостереження. Проф. Юріий крім талановитих викладів, займався науково творчою працею, яка ставляла його серед тодішніх педагогів на одне з передових місць. Варто пригадати, що Ю. Дрогобич описуючи у своїй книзі «Прогностична оцінка  1483 року» географічні координати Львова, Дрогобича, Вільна, Кафи (Феодосії), Москви.  У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі-України, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського князя-короля Данила. Галицького.  Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину. Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв’язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати усі закономірності світу в тому і релігійні. З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню. Доречі у  бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені— його прогноз на 1478   Крім названої праці перу вченого належить сім трактатів, ряд віршованих промов і послань пані Сіксту ІV.  Усі ці праці писалися латинською мовою і незмінно підписувалися: Юрій з Дрогобича його знали в багатьох країнах Європи, зокрема в Італії, Франції, Німеччині, Угорчині та Польщі. Ці праці переписував для себе відомий німецький вчений гуманіст  Гартман Шедель, а токож працями був зацікавлений і популяризував їх також німецький вчений Густав Гельман. Його учнями були німецький поет-гуманіст Конрад Цельтіс та ряд інших визначних пістатей Європи, яким прищіплював цінності знання в широкий світ науки.
Його наукові доробки читали в Італії, Франції, Угорщини, Німеччини Чехії та Польщі. Юрія науковий доробок включає три астрологічні трактати. Один з них – «Прогностична оцінка 1483 року», що стосується філософії, астрономії та географії. Подано координати Львова, Вільна, Дрогобича, Москви, передбачено два місячні затемнення. Про світову відомість Котермака свідчить той факт, що його запрошували як астролога відомі європейські університети на спеціальні наикові доповіді.В епоху Ренесансу, це роки праці і життя Юрія Дрогобича, коли розвивалася могутньо вся культура того часу, на відміну від класичної середньовічної, була орієнтована на індивіда з його особистими переживаннями про власну долю, тому наукам про небесні світила надавалося таке велике значення. Цими дисциплінами цікавилися всі відомі вчені епохи Відродження: Джордано Бруно, Джіроламо Кардано, Френсіс Бекон, Йоганн Кеплер. А  серед них Юрій Дрогобич по праву вважався одним з корифеїв в цій області знань. Наприклад, в Болонському університеті щорічно складався Календар-альманах і прогностика про рух планет, і український професор займався цією відповідальною справою. На жаль, до нас дійшло мало його наукових праць, але в Паризькій бібліотеці збереглося два астрологічних трактати, складених Юрієм Дрогобичем, а в Баварській бібліотеці – його астрологічний прогноз на 1478 рік. Книги Юрія Дрогобича переписували і використовували такі авторитетні європейські вчені того часу, як Гартман Шедель, автор знаменитої «Всесвітньої хроніки» (1493 р.), Йоганн Глогер та інші. Заслуги Юрія Дрогобича полягають в тому, що він очолював найстаріший в Європі університет і  цього вже достатньо, щоб вписати ім’я українця в історію європейської науки. До того ж глава університету і мав цивільну і кримінальну юрисдикцію над усіма співробітниками і учнями університету. Була це універсальна індивідуальність, яка мала глибинні знання щодо, метеорологічно-космічних наукових знань.
Тими науками цікавилися тоді рідкісні вчені епохи Відродження: Джордано Бруно, Джіроламо Кардано, Френсіс Бекон, Йоганн Кеплер та Юрій Дрогобич по праву вважався одним з корифеїв в цій області знань. Наприклад, в Болонському університеті щорічно складався Календар-альманах і прогностика про рух планет, і український професор займався цією відповідальною справою. На жаль, до нас дійшло мало його наукових праць, але в Паризькій бібліотеці збереглося два астрологічних трактати, складених Юрієм Дрогобичем, а в Баварській бібліотеці – його астрологічний прогноз на 1478 рік. Книги Юрія Дрогобича використовували вчені цілої Європи. Юрій Дрогобич демонстрував  надзвичайно глибинні знання з області інших наук, зокрема, визначено з точністю до годин і хвилин час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, представлені певні вказівки про рух планет, наводяться також метеорологічні відомості, наприклад, прогноз погоди на весь рік. Головно з української точки зору Юрій Дрогобич був одним з ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою в друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля – «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна», «Осьмогласник», «Часословець». Вовік українці глибоко вшановують подвижника науки Ю. Дрогобицького, йому споруджено пам’ятник знаменитий  на його батьківщині, в місті Дрогобичі Львівської області. Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Львові, Дрогобичі, Калуші та Краматорську.Google maps: вул. Юрія Дрогобича в Дрогобичі, Львовської області. У 2011 році на фасаді Болонського університету відкрито меморіальну дошку на честь Юрія Дрогобича. У 1994 році вийшла повість Ярослава Ісаєвича «Юрій Дрогобич». В Україні випущено документальний фільм та пам’ятну медаль, ювілейну монету і поштові марки із зображенням великого вченого. У 1990 році Дрогобицькій школі № 16 присвоєно ім’я Юрія Дрогобича, його ім’я в соціальних мережах  та ряд інших. 4 лютого 1494 р. – Юрій Дрогобич помер 4 лютого 1494 року у Кракові і був похороненнийі з почестями на ісцевому кладовищі.

                                                                                                                        Ярослав Стех

Опубліковано Блоги.