Часи міняються, а КГБешники замінюють методи
Йосиф Сірка
Минулого тижня в інтернеті появилося засекречене „Указание – Комитета Государственной Безопасности СССР” від 17 серпня 1987 р.. Воно знаходилось між засекреченими матеріялами КГБ під № 761. „Указание” підписане першим заступником Голови Комітета генерал-полковником Ф.Бобковим. „Указание” – одна сторінка тексту – супроводжується 27 сторінками дуже важливого для нас документа.
Цей документ відкриває нам очі, як працювало КГБ після ліквідації керівників українського визвольного руху (Є.Коновальця – 1938, Л.Ребета – 1957, С.Бандери – 1959 та інших). Секретна „Вказівка” подає дуже детальну інформацію про боротьбу КГБ з Українським визвольним рухом – її назвали „О направлении Обзора мероприятий по реализованому делу контрразведывательной операции „Каскад””.
Доречно буде пригадати, що після вбивства Л.Ребета та С.Бандери КГБ „втратило” безпосердній зв’язок з Українським визвольним рухом, оскільки вбивця Б.Сташинський перебрався з Німеччини до Москви. Зі втечею Сташинського від КГБ до Західної Німеччини 1961 р. та його покаяттям в суді, деякий час московські кагебісти не мали контролі ані над бандерівцями, ані над мельниківцями, які ворогували між собою також і за „допомогою” КГБ.
„Обзор мероприятий” дає нам картину підступної діяльности КГБ по відношенню до УНО. В „Обзорі” ми знаходимо методи боротьби з Визвольним рухом, його наслідки, які часто закінчувалися арештами, переслуховуваннями, що припадали на 70-80-ті роки минулого століття. „Обзор” подає нам інформацію, яка повинна б повчити багатьох українських діячів Визвольного руху, бо й досі нездатні домовитись про одну ОУН, яка б об’єднувала усіх патріотів-націоналістів.
„Секретний” матеріял КГБ повинен би послужити наукою для усіх патріотичних організаій. Він є доказом того, наскільки ворожі аґенти керували та спрямовували різні дії українських організацій в діаспорі.
Може хтось скаже: Та це ж було 40-50 рр. тому! І це правда, але КГБ успадкувало від „вічно живого вождя пролетаріяту” – свою „невмиручість”. Хіба смерть Левченка О. (2006), Березовського Б. (2013), Немцова Б. (2015) та багатьох інших не є найкращим доказом „вічно живого КГБ”, при майже „вічному підполковникові” на посаді президента РФ?
Тому не слід забувати в незалежній Україні, що „вчорашніх кагебістів нема”, а їхню присутність відчуваємо в щоденному житті не тільки ми. Ще недавно німці відчули „смак” імперських прагнень, коли „нашу Машу ґвалтували” по російських ЗМІ, а в містах Німеччини „раптово” організовувалися протести; сирійці відчувають кремлівську „опіку” щодня в руїнах Алеппо; а США „карають щуку” за втручання у вибори тим, що її кидають у воду. Та все ж, це справа самих американців, чи сирійців, а українцям слід приглянутись до факту: як це так, що ворог щодня знає, де перебувають (на яких постах) найбільш патріотичні оборонці Батьківщини”? Кидаєтся в очі те, що бандити знають точно, де і коли служать харизматичні, безстрашні патріоти, до яких можна зарахувати співака Паризької опери В.Сліпака, чи Л.Проводенка (кличка „Козак” ) та низку інших, яких нарахували понад 200 лише в АТО за минулий рік.
Часті атаки на добровольчі батальйони, на прихильників Правого сектора, волонтерів та безкарні дії різноманітних крадіїв бюджетних коштів, корупційних оборудок, коли злодія ловлять з мільйонами готівки, а відпускають під смішні суми застави, є свідченням того, що боротьба з „вічно живими” ще довго тримавтиме.
Колись кагебівська аґентура знаходила шлях до керівників ОУН через різних завербованих аґентів-запроданців, підступні і добре сплановані вчинки, а сьогодні вони не тільки вільно займаються антидержавною пропаґандою у ВР України, але й у ЗМІ, як власники телеканалів, через банки агресора, через оліґархів з чужим громадянством – ворогів Української Державності. Сьогодні в Україні існує низка можливостей камуфляжу антиукраїнської діяльности не тільки аґентам різного ґатунку, але й через 5-у колону, МП Російської православної церкви, через низку „корисних ідіотів”, які вживають слово „компроміс”, а мають на увазі ліквідацію України.
Тому архівний матеріял „Секретно 761 – Указание КГБ СССР” повинна нам відкрити очі на наше найближче оточення, в якому приховуються вороги України, ті, що допомагають щодня вбивати, чи калічити найвірніших синів України, які відстоюють незалежність в той час, коли дехто займається бізнесом.
„Указание” є свідченням того, як ворог боявся і боїться української незалежности, а сьогодні українці повинні цю незалежність укріпити, але не тим, щоб себе ставити під дула ворога, але щоб влучним і вчасним пострілом ліквідувати бандита, окупанта, зрадника. Дійсність така, що КГБ поміняло назву, але свою антиукраїнську і антилюдську політику продовжує зміненими методами та застосуванням найновіших технологій .
Зрештою, ця організація завжди займалася „винаходами”, як знищувати думаючих і незалежних людей, а за правління кагебівського вихованця вона стала державною політикою. Докази цьому можна знайти не тільки в Україні, але й там, де тільки появляються „зелені” та „сірі” чоловічки з „гуманітарною” допомогою.
4.1.17 р.
