4. БРАЗИЛІЙСЬКА УКРАЇНА: Фос-ду-Іґуасу (електростанція Ітайпу)

10

Як було зазначено у попередньому репортажі, аби не склалось хибне враження, що Бразилія є більш українською, як матірна Україна, то в околицях міста Фос-ду-Уґуасу ми затримаємось дещо довше. Отож найперше цікавим є саме розташування міста, яке знаходиться у прикордонному трикутнику Бразилія‑Аргентина‑Парагвай. Так ось за два десятки кілометрів від міста, з Парагваю до Бразилії пливе річка Парана, на якій, завдяки феноменально вигідному рельєфу, збудовано каскад гідроелектростанцій, що формують найбільшу за розмірами і потужністю (або принаймні одну з найбільших) у світі енергопродукуючих споруд. Гребля та електростанція Ітайпу унікальні з різних точок зору, навіть там, де цього найменше можна очікувати. Найперше, що її спорудження несподівано примирило двох, ворогуючих до цього, сусідів – Бразилію та Парагвай. Адже гребля, мов витягнені на зустріч один одному і скріплені у міцному потиску руки, поєднують дві країни: з лівого берега Бразилію, з правого – Парагвай.

Назва електростанції Ітайпу походить від назви острова мовою місцевих аборигенів і приблизно перекладається як «камені, котрі співають». Електростанція забезпечує понад 90 % потреби в електроенергії Парагваю і від 20 до 25 % потреби такої велетенської країни, як Бразилія. В Бразилії від безперебійної роботи Ітайпу залежить життя двох велетенських мегаполісів Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу. Достатньо згадати «невелику», викликану погодними умовами аварію у 2009 році, яка безпосередньо зачепила 50 мільйонів мешканців (в Україні вже стільки немає; сумно) Бразилії та всіх мешканців Парагваю.

При будівництві було вкладено майже 13 мільйонів кубічних метрів бетону. Хто знає, що таке бетон, яка його вартість, кількість матеріалів, технологія виготовлення і вкладання, той зможе оцінити масштабність цієї будови. Для порівняння скажу, щоби вручну лопатами вкласти 1 кубометр бетону двоє мужчин будуть працювати декілька годин. А тут 13 мільйонів… І ще, коли почалось заповнення водосховища, рівень води піднявся більш як на 100 метрів.

Цікаво також, що електростанція не в стані переробити усієї накопиченої води і значну її частину, а це десь від 10 до 50 тисяч кубометрів за секунду (залежно від наповненості водосховища), «скидає» через спеціальні канали.

Багато ще чого несподіваного і вражаючого приносить мандрівка цією велетенською спорудою. На жаль світлини лише приблизно можуть натякнути на справжні враження від «живого» об’єкту. Але за браком іншого варіанту доводиться задовольнятись тим, що є під рукою

В цій розповіді є ще одна деталь. Бразилійська Україна не була би українською, якби на Ітайпу не працювали українці. І так воно є. Більше того на електростанції вони не останні люди. Правда, що українців там небагато, але все ж…

І на завершення розповіді варто ще показати їхні автобуси. Це не євростандарти, коли попри усі можливі вигоди все ж, через декілька годин подорожі, людині середнього зросту уже немає куди притулити ніг. Відстань між рядами сидінь у бразилійських автобусах десь в півтора (точно не заміряв, але так видалось) рази більша як в європейських. О!

 (Далі буде)

04 05

????????????????????????????????????

07

????????????????????????????????????

 

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

21 23

????????????????????????????????????

????????????????????????????????????

 

 

Опубліковано Блоги.