200 років від нарродження енциклопедиста, діяча освіти і науки Миколи Гулака
Герб Гулаків «Лук»
Виходець з небагатої дворянської родини з Полтавщини Микола Гулак належав до молодої української інтелегенції, яка виховувалася на прекрасних оповіданнях про козацькі походи та на ідеалах демократизму, близько сприймала інтереси трудового народу, палко пітримувала ідеї слов’янської солідарності. За більшістю джере. Микола народився 25 травня 1822 р. за деякими джерелами подається що прийшов він на світ у Варшаві, а за іншими що в Золотоніському повіті на Полтавщині у сім’ї небагатого дворянина. Відомо, що батько Миколи називався Іван був військовим і родом походив із Золотоніського повіту Полтавської губернії) – служив у війську у Варшаві і жив там з дружиною Надією. Батько Миколи прослужив у Варшаві 14 років і вийшов у відставку в чині майора і дальші роки свого життя, Іван Гулак провів на хуторі Гулаківці на Полтавщині. Микола з молодих років відзначався добрими оцінками в науці, а також брав активну участь у загально-громадському житті. Закінчивши 1845-го юридичний факультет Дерптського університету, Гулак розпочав службу урядовця в Києві, де вирувало напружене інтелектуальне життя. У 1845-1847 рр. працював на посаді юриста у канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернатора. З грудня 1845-го разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував таємне Кирило-Мефодіївське братство, до якого приєдналися О. Маркевич, О. Навроцький, П. Куліш, Т. Шевченко. В цьому гурті вперше була сформульована політична програма українства, викладена у «Книзі буття українського народу» — ліквідація самодержавства, кріпосництва та станової нерівності, національного самоствердження України серед інших вільних слов’янських народів. Відстоюючи ці ідеали Гулак став прибічником найрадикальніших перетворень і одним із перших в Україні висунув ідею «ходіння в народ», щоб його розбудити і підняти до боротьби за свої права. Кирило-Мефодіївське братство проіснувало трохи більше року. На думку Д. Чижевського, М. Гулак був одним із найвидатніших серед кирило-мефодіївців. Це від нього йде думка про товариство як «рицарський орден», це він мріяв про всеслов’янську державу, «в якій буде якийсь новий, що ніколи в історії людства ще не був, державний і громадський лад, заснований на релігії Ісуса Христа та на основах передісторичного слов’янства». Наприкінці березня — на початку квітня 1847 р. жандарми розгромили тайне товариство Мефодівське за доносом студента Олексія Петрова і братчики усі цього товариства були ув’язненіч
В тому 18 березня 1847 року заарештували Миколу Гулака й ув’язнили в Шліссельбурзькій фортеці, в якій тримали аж до 1850-го. Під час слідства Гулак тримався особливо мужньо, відмовився давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства. Всю провину взяв на себе. У 1850-1855 рр. перебував він під суровим наглядом поліції в Пермі.Щойно в 1859 року був звільнений із ув’язнення і перебував під наглядом поліції і став працювати викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси, Керчі, Кутаїсі та Тбілісі, Ставрополі в Грузії, з 1867 р. працював у Тифлісі, де провадив широку просвітницьку діяльність: читав публічні лекції з різних галузей науки, друкував у пресі статті з питань історії, філософії, астрономії, електротехніки, технології, економіки, екології тощо, активно пропагував грузинську та азербайджанську поезію, перекладав зі старогрецької, грузинської та азербайджанської мов. Поадто М. Гулак залишив значну спадщину і в галузі математики. Йому належать праці: «Про сучасний стан європейського градусного вимірювання», «Про розв’язання трансцендентних рівнянь», «Нарис геометрії в чотирьох вимірах» (1877), в яких він розвинув ще не визнані постулати М. Лобачевського, першим у Росії дослідив питання багатовимірної геометрії. Цю його працю схвально згадував П. Флоренський у роботах «Столп и утверждение истины» та «Смысл идеализма». Деякі з публічних лекцій М. Гулака («Канто-Лапласівська теорія», «Шопенгауер» та ін.) присвячені філософській проблематиці. Гулак автор наукових праць в галузі історії, філософії, філології, літературознавства, астрономії, електротехніки, економіки, екології тощо. Дослідник проблем багатовимірної геометрії популяризатор теорії М. Лобачевського. Один із засновників та ідеологів визвольних змагань, які стали провісником відродження незалежної Української держави у новітні часи. Микола Гулак був тим наймогутнішим голосом, який розбуджував до життя українську націю. Роман Іваничук присвятив життю та діяльності Гулака історичний роман «Четвертий вимір» (1984 р.), за що автора було нагороджено Національною премією України ім. Т. Шевченка (1985 р.) Ось пригадаймо деякі твори Миколи Гулака: Правові відносини поморських слов’ян / М. Гулак. – К. : [б.в.], 1997. – 55 с. – (Бібліотечка аспіранта ; вип. 4). Розмова про простір / М. Гулак. – К. : [б.в.], 1996. – 32 с. – (Бібліотечка аспіранта ; вип. 2). – ISBN 5-7702-1270-5 Твори / М. І. Гулак ; упоряд. М. Кратко ; Інститут фундаментальних досліджень, Волинський ін-т економіки та менеджменту. – Луцьк : [б.в.], 2007. – 360 с. – ISBN 978-966-361-170-9
Дослідження трансцендентних рівнянь. — О., 1859 (франц. мовою). Опыт геометрии о четырех измерениях. — Тифлис, 1877. О Барсовой коже Руставели // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1884. — Вып. 4. О месте, занимаемом грузинским языком в семье индоевропейских языков // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1899. — Вып. 26. «Юридичний побут поморських слов’ян» (праця, вилучена при арешті 18.03.1847) // Кирило-Мефодіївське тов-во: У 3 т. — Т. 1. — К., 1990.Зокрема, він написав 9-ть навчальних програм для Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету) в Одесі з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо. М.Гулак високо цінував геній М.Лобачевського та інших вчених і сам тішився серед вчених високою оцінкою мислителя. Всяка діяльність, а зокрема наукова Гулака була не тільки для свого часу корисним надбанням вітчизняної науки – адже це була ця перша рушійна сила не тільки України, але сила в Европейському просторі, сила, що давала досить систематичний виклад складних питань в суспільстві. Одна з перших книг, яка найбільше прославила слов’ян – про Космос. Праці М.Гулака – найвідважнішого і найстійкішого українського патріота і одного з найкращих мислителів людства – потрібно нарешті перекласти українською мовою і їх популяризувати. І не тільки згадані. Розглянута монографія «Спроба геометрії чотирьох вимірів» мала підзаголовок «Геометрія синтетична». Написав М.Гулак також її продовження: «Аналітична геометрія з чотирма вимірами і з сферичною тетраедрометрією» Цю працю досі не надруковано і її чомусь обминають в популяризації. За життя профессора І.К.Андронова вона зберігалася в його колекції книг і рукописів, одже не зберігати, а популяризувати хотяй серед тих яким ця популяризація допоможе підойнятися на вищий рівень. Останні роки свого життя Микола Гулак проживав в Азербайджані, згодом про те описав представник правозахисного дисидентського руху Валерій Марченко. Він додатково відкрив крик збудженої до життя української нації Гулаком повертає його ім’я українському народові. Для молодого київського публіциста непокірний кирило-мефодієвець стає зразком для наслідування, свідченням неперервності українського спротиву за свої права. Історія Миколи Гулака впевнювала і впевнює у тому, що протистояння злу таки завжди примножує добро. Навіть коли здається, що зло перемагає. Вшановуючи ім’я порівняно мало популярного визначного вченого і політичного діяча, в 1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві його ім’ям. Помер Микола Гулак 27 травня 1899 року.Вічна йому пам’ять!
